Ми завжди працювали та старалися з чоловіком для нашого синочка. Вступив в престижний університет, ми оплатили навчання за всі п’ять років, а як тільки він отримав диплом, то одразу поставив нас перед фактом, що жити з нами більше не хоче. Йому тепер потрібна окрема квартира, оскільки він веж хоче створювати власну сім’ю. Звичайно, що ми тільки зраділи, почувши про це.
Але не все так просто: він хоче, щоб цю квартиру, купили ми з чоловіком. Звичайно, що сам він зараз не може купити її, оскільки не має грошей. Орендувати квартиру окремо від нас він не хоче. Але і ми нічим не можемо йому допомогти, адже майже всі наші гроші пішли на його навчання.
Ми завжди жертвували власними інтересами заради нашого сина, він завжди модно та стильно одягався, мав дорогу техніку, їздив відпочивати.
Зараз ми всі проживаємо в двокімнатній квартирі. В нашого Артема є своя особиста кімната. Ми ніколи туди не заходимо та ніколи не забороняли йому приводити до нас в гості друзів.
І ось яка ситуація: наш син злісно вимагає від нас, щоб ми зараз шукали в кого можна розміняти нашу квартиру на дві однокімнатні. Ми сідали з ним і пояснювали, що рівноцінного обміну не вийде, потрібно буде все одно доплачувати, а грошей у нас немає. Але він слухати нас навіть не хоче.
Тепер в нашій сім’ї завжди чути крики та скандали. Ми з чоловіком вважаємо, що він вже цілком дорослий, щоб починати себе самотужки забезпечувати. Якщо він так хоче окрему квартиру, то нехай влаштовується на роботу і відкладає гроші на свою мрію!
Коли ми висловили свою думку Артему, то він сказав, що ми невдячні батьки, а ще, обізвав нас жебраками. Нам з чоловіком було дуже образливо таке про себе почути. Ми точно не заслужили такого зневажливого ставлення до себе. Чесно, ніколи не думали, що у нашій сім’ї будуть такі скандали.
Ось так наш син віддячив нам за все хороше, що ми для нього зробили.
Син вже два місяці з нами не розмовляє, тільки приходить, щоб переночувати, вдома не їсть. Мій чоловік намагається мене заспокоїти, каже, що він все зрозуміє і йому перейде. Я намагаюся в це вірити. Навіть не знаю, який може бути вихід з цієї складної ситуації.
Чому ми з чоловіком повинні зараз все своє майно продавати та тіснитися в невеличкій однокімнатній квартирі? Артем навіть собі не уявляє, скільки ми сил та свого здоров’я витратили, щоб колись придбати цю квартиру.
Що б ви порадили жінці в даній ситуації?
