Між Олесею та Романом зав’язалися стосунки ще в шкільні роки. Пара була нерозлучною, але проти життєвих правил не попреш. Після випускного хлопець зібрався в армію, але дівчина обіцяла, що дочекається його.
Батьки Романа не могли натішитися своєму щастю, адже їм Олеся дуже подобалася: вірна, працьовита, господарська і вродлива. Хіба можна було бажати кращого?
Збігав до кінця рік розлуки, коли дівчина помітила, що її майбутні свекри почали дивно поводитися. Раніше вони приязно ставилися до невістки і навіть називали її донькою, а тепер уникають будь-яких зустрічей.
Це Олесі не давало спокою, тому вона вирішила навідатися в гості і прямо запитати, в чому справа.
Тоді й дізналася дівчина, що Роман знайшов собі іншу. То була міська красуня із багатої сім’ї. Ця новина засмутила Олесю, але вона не зронила жодної сльози. Дівчина подякувала за все тітці Галі й дядьку Степану, сказала, що не тримає на них зла і пішла геть з їхнього дому.
Після цього Олеся перестала бути схожою сама на себе. Вона завжди ходила сумна й невесела. Подруги більше не приходили до неї в гості, а оточуючі минали стороною. Було щось моторошне в її пронизливому погляді.
Батьки намагалися повернути доньку до життя, але все марно. Вона лиш слухала їхні поради, кивала головою, але нічого змінювати не хотіла. Як пішла працювати в колгосп після школи, так і залишалася там. У роботі була уважною, точною й безкомпромісною. Робила все по совісті. З іншими розмовляла ввічливо й стримано, але в голосі завжди відчувалася строгість натури. Через це люди й побоювалися її.
Прийшов час і в село повернувся Роман разом зі своєю нареченою. Подружжя приїхало на розкішному автомобілі. Дружина була при надії і чекала на появу малюка. Весілля відгуляли в місті, куди запросили лише батьків. З іншими родичами хлопець вирішив познайомити обраницю опісля.
Мама з татом просили хлопця піти до Олесі і поговорити з нею. Вони думали, що розмова допоможе дівчині позбутися стресу. Та він навідріз відмовився, мовляв, має право жити так, як йому заманеться і Олесю він не просив йти в монахині.
Усі розуміли, що Роман одружився не через кохання, а через гроші. Чи заробив би він на полі гроші на таку розкішну машину? Навряд чи. А так прийшов на все готово. Тесть і про роботу подбає, і для життя молодим все дасть.
Минали дні, які зводилися в місяці, а далі в роки.
Якось серед ночі Роману приснився жахливий сон. Він прокинувся в холодному поту. Уві сні приходила Олеся. Вона погладжувала свою косу і нещиро усміхалася, промовляючи:
– Ну що, награвся? Задоволений своїм розкішним життям? Прийшов час заплатити по заслугах…
Це ж треба, щоб приснилося таке. Чоловік подивився на годинник. Саме пора прокидатися і збирати дітей до школи.
– Наталю, прокидайся, – сказав він до дружини. – Діти, підйом, – гукнув малечі.
Поки усі збиралися Роману з голови ніяк не йшов нічний кошмар. На серці була тривога. Зрештою чоловік вийшов з квартири і направився до сходів. Він не любив спускати з третього поверху ліфтом, бо пішки було швидше. Однак на сходовому майданчику на Романа чекав інший сюрприз. У кутку сидів чорний кіт із яскравими жовтими очима. Раніше він ніколи його тут не бачив. Чоловік прогнав тварину, а сам непомітно плюнув через ліве плече. Йому було соромно зізнатися навіть самому собі, що він, дорослий чоловік, налякався якогось кота.
Проте з того дня у його житті розпочалися зміни.
На роботі Роман застав таку картину: блідий тесть підпирав стіни офісу, в якому напередодні все опечатали. Правоохоронні органи відкрили проти бізнесмена розслідування. Зятя до ночі тримали у відділку і ставили різноманітні питання.
Зранку Наталя повідомила Роману іншу новину: через всі перипетії теща потрапила в лікарню з інсультом. На щастя, сусідка вчасно викликала швидку допомогу, але тепер чоловік мчав в лікарню, щоб владнати там усі питання.
Зібрався їхати додому, але машина не заводиться. Ніщо не допомагало, тому довелося викликати евакуатор. Роман одразу зрозумів, що чекати ремонт по гарантії марно, адже під час останнього ТО він вирішив зекономити і відігнати автомобіль у звичайний сервіс, а не спеціалізований. Тепер салон не несе відповідальності.
Все так навалилося на голову Романа, що він зовсім забув про сина, якого мав забрати із дитячого садочку. Про це згадав тоді, коли Наталя подзвонила з криками і притензіями.
Ввечері старший син підійшов до батька і попросив в нього гроші на кіно, куди вони збиралися йти усім класом. Роман заглянув в гаманець – пусто. Гаразд, перерахує потрібну суму на карточку. Однак і це не вдалося зробити, адже рахунок виявився заблокованим. Швидко поліція працює!
У житті чоловіка настала чорна смуга. Через проблеми з грішми довелося продати квартиру свекрів, щоб розплатитися за лікування та адвокатів. Теща переїхала до Романа з Наталею.
Їхній син почав ходити у звичайну школу замість приватної, куди батько тепер його возив на старій машині. Нову також продали.
Через пів року закінчилося слідство. Тестеві дали умовний термін з конфіскацією всього майна. Тепер вони усі разом живуть в трикімнатній квартирі Романа.
Настало літо. Якщо раніше подружжя відправляло дітей в літній табір, то цього року їхні можливості були обмежені. Роман поїхав з ними в село.
Чоловік вирішив пройтися до місцевої річки. Дорогою додому він несподівано зустрів Олесю. Руки зрадницьки затремтіли, але діватися було нікуди:
– Привіт, Олесю! – сказав він.
– Привіт, Ромчику, – усміхнулася вона із суворими очима. – Ну що, ситий своїм щастям?
– Зізнавайся, твоїх рук справа?
– Тобто? Це ж не я тебе змусила одружуватися.
– Спочатку мені наснився сон з тобою, а потім розпочалося…
– Ааа! Ти про це. Тоді, можливо, й моїх, – знову усміхнулася вона. – Знаєш, Романе, я б не тримала на тебе зла, якби ти щиро любив ту дівчину. Серцю ж не прикажеш, правда? Але ти проміняв моє кохання на гроші…
– Олесю…
– Минулого не зміниш, Романе.
Після цього дівчину в селі більше ніхто не бачив. Вона досі підтримувала зв’язок з батьками, але навіть вони не знали, де саме їхня дочка. Усі написані неї листи були без зворотньої адреси. Олеся лише розповідала, що у неї все добре, чого й всім бажає.
Ніколи не знаєш, куди поверне дорога життя…
Чи сподобалася вам ця історія?
