Тоді моя донечка Оленка навчалася у другому класі. Ми живемо у великому місті, тому на роботу завжди треба було виїжджати заздалегідь, щоб не запізнитися. Однак, ще боялися донечку саму відпускати до школи без нагляду. Тому по черзі з дружиною відводили її на заняття, правда, на 40 хвилин раніше. Охоронець нас знав особисто, у коридорі були невеликі диванчики та телевізор, де показували мультики. Та й багато інших школяриків, тому ми не хвилювалися за безпеку доні. Вона весело бігла до друзів та вони разом про щось розмовляли до початку уроків. Або ж вона могла повторити віршик.
Один раз дочка поскаржилася, що до неї чіплявся хлопчик з третього класу – обзивав її і кидався рюкзаком. Ми спочатку вирішили не встрявати – діти самі розберуться. Тільки інцидент на цьому не закінчився – хлопчик почав бити і мою дочку, і інших дітей, які приходили раніше. Як не дивно, але охоронець на цю ситуацію ніяк не реагував.
Я пішов до вчительки з нашого класу і поскаржився їй, а та поговорила з його вчителькою, але ситуація лише погіршилася – хлопчик став ще більше докучати Оленці. Коли справа дійшла до директора, то та сказала, що нічого зробити не може, крім того, що забороняти пускати в школу дітей до пів дев’ятої – в момент приходу вчителів.
Все, що прийшло на той момент мені в голову, це відповісти злом на зло (можете почати мене засуджувати). Я почав вчити доньку давати здачі – це було досить не складно, оскільки вона на той момент вже чотири роки ходила на спортивну гімнастику, була спортивно складена і підтягувалася більше від мене. Хоча в майбутньому вона вважала за краще заняття іншим видом спорту. Отже, я почав показувати їй прийоми самооборони.
Є один удар, після якого другий вже не буде потрібно. Знаючи, яке враження справляє вигляд крові, я порадив Оленці стукнути його гарненько ніс. Вона у мене не боїться крові. Навіть думаємо відправити її до медичного училища. Цілих сім днів я тренував її і ми разом відпрацьовували удари, які вона повинна була донести у відповідь на його витівки.
На наступний день вона повертається зі школи і вся сяє.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Ранок моєї дочки почався зі звичайних образ з боку хлопчика, за ними послідували удари. Дочка справедливо вирішила, що настав момент дати відсіч і дала йому в ніс. Удар вийшов точним – кров хлинула струменем. Хлопчика відвели в медпункт. Подзвонили батькам хлопчика, ті прибігли в школу і разом з класним керівником вони вирушили в клас моєї дочки. Батьки відразу ж спробували насварила мою дочку, але тут один за одним стали підніматися однокласники і говорити, що він і їх ображає – перший задирається.
У підсумку все закінчилося благополучно – хлопчик відтоді приходить в школу і сидить тихенько в куточку, грає на планшеті. Ну а Оленка більше свою силу не застосовувала – вона в принципі спокійна і сором’язлива дитина. І в школу на розмову до директора мене не викликали.
Багато мене засудять за мій вчинок, але я до сих пір вважаю, що вчинив правильно і провини за собою не відчуваю. Хтось порадив би сходити до психолога, хтось в поліцію. Але з власного досвіду знаю, що таким способом ніколи дані питання не вирішувалися. А дозволити, щоб улюблену донечку перетворили в забиту істоту, я не можу. Можете не повторювати за мною, але моя поведінка може комусь стати в нагоді в подібній ситуації. Провини за собою не відчуваю і думаю, що вчинив правильно.
Знайдуться батьки, які будуть засуджувати мене, мовляв, я погани тато та навчив свою дитину битися, а треба конфлікти вирішувати мирним шляхом. Однак, це було вперше та востаннє. Якщо батьки того хлопчиська не навчили його виховано поводитися з іншими дітками, то заслужено отримав здачу. Вважаю, що така “відплата” кулаками буде справжнім уроком для бешкетника на все життя.
Чоловік вчинив правильно у такій ситуації? Що б ви зробили на його місці?
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Навіть старі бабусині сковорідки заблищать як нові: перевірений засіб
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
– Позичати родичам гроші – то собі гірше робити, – казав чоловік. Шкода, що я його тоді не послухала.
Питання було піднято ще раз – син і невістка приїхали до нас в гості в міську квартиру з нагоди чергового сімейного свята. Я знову категорично заявила, що їм на нашу дачу дорога закрита
“У снах завжди приходять підказки” — тлумачення снів за днями тижня
Най-най Знак Зодіаку: чим ви кращі за інших?
Простий розчин від якого ваші квіти будуть гарно цвісти
Програма очищення організму, яка виручить вас за один день
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Що змусило молодого хлопця забрати жити до себе літню сусідку?
– Доведеться трохи потерпіти! – зціпивши зуби сказала Катя, коли наважилась відвідати матір. ЇЇ вже 8 років не було у рідному місті
Весілля мого сина не забуде ніхто. На ньому розкрилося дві страшні таємниці
Відмовилася дати зовиці грошей на лікування дитини, вже накипіло. Вони ще колишній борг не повернули. Думає, що ми ті купюри малюємо чи що?
На вішалці одне-однісіньке висіло її стьобане пальто. Старенька наділа його, взяла вузлик, причинила за собою двері, пішки спустилася на вулицю
Художник-самоучка перетворює металеве сміття в неймовірні скульптури
Справжня любов виглядає ось так, що б там не казали
10 ознак того, що ваш хлопець і ваші відносини роблять вас нещасною
