Важко уявити собі життя без найдорожчої людини у всьому білому світі — без мами.
Вона опікується нами, любить нас, вчить життю, не очікуючи нічого натомість. Вона робить все це просто тому, що дуже нас любить…
Зараз я вже доросла жінка, в якої є власні діти, але оглядаючись на своє минуле, я пригадую собі, яких цінних правил щасливого життя навчила мене мама. Хто зна, ким би я була зараз, якби не її лагідне і дуже мудре виховання.
Коли я ще була зовсім маленькою, вона вчила мене бути щедрою.
– Доню, щедрість є значно ціннішою за всі твої цукерки та іграшки. Завжди ділися зі своїми друзями. Але краєчком ока поглядай на тих, які з’являються поруч тільки тоді, коли роздаєш смаколики. Їх навряд чи можна назвати друзями.
Коли я хникала і не хотіла вчити уроки, мама лагідно гладила мене по голові і казала:
– Якщо ти зараз трішки попрацюєш, то в майбутньому будеш працювати, ким забажаєш, а не тим, ким зможеш. Гра в м’ячик колись перестане тебе цікавити, а вміння грамотно писати залишиться з тобою назавжди.
Як я виросла, стала прекрасною дівчиною і вперше дізналася про те, що таке нерозділене кохання, найдорожча говорила:
– Кохання іноді ранить, приносить багато болю, але це не заважає йому залишатися одним з найпрекрасніших почуттів на світі. Головне не забувати, що кохання починається з любові до себе.
Одного разу я прибігла з університету вся в сльозах. Мама спитала, що трапилося, і все, що я могла вимовити, це:
– Мене не люблять одногрупниці. Чому вони так зі мною?
– Так буває. Але відсутність взаєморозуміння між людьми — це ще не кінець світу! Візьми пляшку хорошого вина і запроси дівчат до розмови. Впевнена, після цього все зміниться.
Як я виходила заміж, найрідніша застерігала:
– Кохай і будь коханою, але не плутай це почуття із залежністю. Справжня любов одягає на тебе крила, а не кайдани.
Коли в наше з чоловіком сімейне життя прийшли перші труднощі, я прибігла до мами:
– Будь самостійною, мусиш мати свою думку. Але не забувай пробачати — бо це найвищий прояв любові до своєї половинки.
Найгірший урок я отримала, коли старенька і сива мамуся потрапила до лікарні:
– Донечко, поки я жива — завжди буду з тобою… Але колись тобі доведеться мене відпустити — тоді мусиш розправити свої крила і стати опорою для своїх дітей, як і я колись була для тебе.
Не вигадали ще тих слів, якими я могла б висловити подяку своїй найріднішій за все те, що вона для мене зробила. Недарма кажуть, що єдина материнська любов є безкорисливою.
Команда “Цікаво про” дуже зворушена цією історією від підписниці. Справді, мами є нашими Янголами, які завжди готові пригорнути нас до себе, зігріти своїм теплом, розділити наш біль. Шкода, що ми часто не помічаємо їхньої тихої, але такої великої любові і нехтуємо нею. Наші батьки не є вічними — про це завжди треба собі нагадувати…
Які життєві уроки від мами Вам запам’яталися найбільше?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Фото ілюстративне
