Наш син відмовився робити весілля. З Олею зустрічався вже довго, майже два роки. Тому, коли він сказав, що має намір одружитися, ми з чоловіком були на сьомому небі від щастя. Але усіх звичаїв і пишної церемоній він не хотів. Сказав, що збирають гроші на квартиру і вони не бачуть сенсу збирати людей, щоб нагодувати їх, витративши при цьому величезну купу грошей.
– Це ж просто показуха. Для кого це все робити? Для родини?
– Синку, але ж весілля – це подія, яка буває раз у житті. Буде по-дурному цей день не відсвяткувати.
Я хотіла, щоб зібралась уся наша родина, друзі. Тому все-таки вмовила сина.
На весіллі у нас було майже 100 людей. Багато наших родичів живуть в інших містах, але на весілля приїхали – таку подію не могли пропустити. До того ж ми забронювали їм номери у готельно-ресторанному комплексі, де відбувалось святкування.
Звичайно, син був проти такої кількості гостей. Казав, що це дуже вдарить йому по кишені. Але ми з батьком вирішили, що зробимо весілля сину за власні кошти. Він ж єдина дитина в сім’ї, нам для нього нічого не шкода.
– Це маразм! Я половини цих родичів в очі не бачив, навіщо їх запрошувати? – обурювався син.
Незадовго до весілля ми дізнались, що Оля вагітна. Син злився ще більше на нашу ідею. Він вважає все пустою тратою грошей.
Гості приїхали завчасно – за день до весілля. Дехто жив у нас, дехто заселився у готельні номери.
Все пройшло на вищому рівні. Усі були раді, що мали можливість побачитись, адже це бувало нечасто. Ми гуляли весілля до ранку.
А потім нам з чоловіком виставили рахунок. Сума була в два рази більшою, ніж ми розраховували.
Спитали організаторів: як так сталось?
Виявилось, що родичі позамовляли собі в номера різні делікатеси: рибку, фрукти, устриці, елітний алкоголь. Були на процедурах у спа-салоні. Напились і зламали стілець, за який нам доведеться платити штраф.
В результаті за гулянку родичів нам довелось доплатити 20 тисяч гривень. Звісно, нас це трохи вибило з колії.
А от нашим дорогим родичам хоч би що! Навіть вибачення не попросили.
Ми хотіли спихнути це на те, що вони не знали, що додаткові послуги додаткову оплачуються. Але ні!
– Ви ж запросили нас відпочити, насолодитись – от ми і відпочиваємо – сказав дядько Тарас. За ці слова я була готова вчепитись йому в шию. Як він сміє таке заявляти!
Син створив групу, куди додав усіх родичів, подякував за їхній приїзд, виділивши наглих гостей. Написав, які фінансові збитки ми через них понесли. Родичі обурились і вийшли з групи.
Я вважаю, що син зробив правильно. Так їм і треба! Нехай знають!
Всі гроші, які подарували дітям на весіллі, вони віддали нам з батьком.
Але тепер ми розуміємо, що краще було послухатись сина з невісткою і не робити гучних святкувань.
А ви за чи проти святкування весілля? Чому?
