Така ситуація, що склалася в мене і дружини може бути ще в когось. Але я ніколи в житті не думав, що мої батьки так відреагують. Складний зараз період. Ми з ними майже не спілкуємось.
Я одружився з красивою Оленою. Вона, крім того, хороша господиня. Характер просто чудовий, вона ніжна, любляча і добра. Завжди зустрічає мене з роботи й годує смачними стравами.
Ми жили вже два роки разом, як мої батьки почали нас засипати питаннями, коли ми заведемо дітей, коли ми їх нарешті ощасливимо. Та час йшов, але нам це ніяк не вдавалось.
Тоді ми пішли обстежуватися. Лікарі сказали, що ми не зможемо мати дітей. В обох проблеми зі здоров’ям, але не критичні. Щоб ми подумали про інші варіанти.
Замість підтримки від матері я почув лише її невдоволення:
– Залиш свою Оленку. Раз вона безплідна, то нічого з нею далі жити! Знайдеш іншу, яка тобі народить і буде нарешті нормальна сім’я. – сердилася вона.
Батько був приблизно такої ж думки. Але мені їхні слова відверто ранили. Я не сподівався, що вони так відреагують.
І розлучатися з коханою я не збирався. Ми поговорили й вирішили всиновити дитину. Почали цей процес, готували документи й нарешті у нашій сім’ї з’явилися маленький Артемко. Хлопчику було 4 роки. Ми одразу сильно його полюбили, а він швидко до нас звик і сприймав, як рідних батьків.
Та це рішення не сподобалось батькам. Коли почули про хлопчика, то влаштували нам сильний скандал. Ще й були категорично проти нашого спілкування. Хотіли, щоб ми повернули дитину і розлучилися. Інакше ніяк!
Ми сильно любимо Артема! Я кожного разу намагаюся переконати батьків, щоб вони його прийняли, адже наше рішення незворушне. От моя сестра підтримала нас і побажала щасливого життя. А батьки наче змовились. Дуже прикро, що вони так думають.
Сподіваюся, що все налагодиться.
Як мені їх переконати?
