Минуле іноді буває дуже складним та заплутаним. Але воно не матиме влади над майбутнім, якщо вчасно все відпустити. Якщо ж постійно згадувати те, що ніколи вже не зміниш і не повернеш — про щасливе завтра можна і не мріяти.
Щоб було простіше відпустити непосильну ношу минулих днів, згадуйте історію про сіру гусінь, яка так трималась за свій комфортний кокон, що так і не змогла перетворитись на яскравого метелика.
1. Постійно повертаючись у минуле, ви занурюєтеся в ту зону комфорту, із якої потім боїтесь вийти.
Це дуже небезпечно. Думаючи, що минуле — найкращий період життя і краще вже ніколи не буде, ви підсвідомо блокуєте свої можливості розвитку. Замість планів та амбіцій ви будете мати лише відчуття провини, апатії та недосконалості. 
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
2. У минулому ви були іншою людиною. Сьогодні її вже не існує.
Якщо минуле вас травмує, але ви, однак, до нього повертаєтесь, копирсаючись у власних помилках, пора від цього відмовитись. Сьогодні ви вже інша, набагато краща людина. А завтра ви станете ще мудрішою та досвідченішою особистістю. Ваше завдання — будувати нові мрії, а не жити страхом знову зробити щось не так.
3. Коли людині погано, вона не мусить чекати, доки все раптом стане добре. Вона повинна діяти.
Визнавати свої помилки і працювати над ними, щоб не боятись схожого в майбутньому — важливо. Але потрібно чітко розуміти, що це просто період життя, який завершився.
4. Не накладайте досвід минулого на нові етапи життя.
Більшість людських страхів родом з нещасливого минулого. Якщо вони там народились — там їх і залишайте.
5. Гусінь все ж стала б метеликом, якби змогла відпустити свій старий кокон. Вона мала довіритись законам природи.
Але подумайте, чи було б їй під час цього приємно? Ні, вона пройшла б всі етапи дискомфорту та випробувань, роблячи один крок за іншим. І все – заради мети. Бо природа вигадала час. За її законами ми маємо рухатись вперед.
Наше минуле — кокон, у якому нам зручно та звично. Але його потрібно відпускати та сприймати лише як корисний досвід.
Зариваючись у вже прожите, нового не побудуєш.
Чи погоджуєтеся Ви з цією думкою?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
Шлях до щастя: дізнайтеся, який з них підходить вашому знаку Зодіаку
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– Тільки не починай з телефонів у перший день, добре? – Ігор кинув свій смартфон на рушник і пішов у воду. Олена всміхнулась: – Я взагалі-то твоя дружина, а не митник.
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
Задача, яку пропонують на співбесіді у Googlе. Не всі здатні з нею розібратись!
Досі не можу повірити, що таке дійсно існує! Добірка 19 фото, після перегляду яких виникає одне питання – невже це правда, а не фотошоп?
Чому розумним людям складніше знайти кохання
Приколи українською. Картинки та жарти на будь-який смак
7 прихованих послань долі, на які варто звернути увагу кожному
Кабачкова ікра — 5 гарних рецептів приготування, які мають бути у кожної господині
Інструкція з приготування домашньої маски з желатином
Інга написала відмову від сина заради того, щоб жити для себе. А чоловік відмовився від неї
Після того, як прочитала листування свекрухи з моїм чоловіком, задумуюся над розлученням
15 цуценят, які вкрадуть ваше серце, щоб наповнити його світлом і любов’ю
Нещодавно мама мені зателефонувала і сказала, що мені прийшла якась спадщина, і треба приїхати додому, щоб оформити всі документи. Я була ошелешена, коли дізналася, що Ніна Карлівна, яку я не бачила майже 20 років, записала свою шикарну трикімнатну квартиру в центрі міста на мене
– Будь ласка, мій паспорт та ключі в кишені. А моя собака… не кидайте її напризволяще
