У мене є сусідка Мирослава. Вона дуже красива, товариська, з нею приємно розмовляти на будь-які теми! Дівчина захоплюється кондитерською справою, тому часто запрошує мене продегустувати свої смаколики. Просто обожнюю її фірмовий тортик “Наполеон”, ще у жодному кафе чи пекарні не куштувала таку смакоту. Ось незабаром у мене буде день народження і я хотіла замовити саме в Миросі святковий торт. Але вона розповіла мені цікаву історію, яка з нею нещодавно трапилася.
Її сім’я живе в чоловікових батьків. Часто навідується сестра чоловіка з сім’єю, тож влаштовують родинні застілля. Ось так і було того разу, коли дівчина спекла свій неймовірний “Наполеон”. Але гості також приїхали з тортом. Такий самий, але магазинний.
Сіли за чаювання і розрізали обидва торти. А свекруха почала своє, мовляв, у купованого “Наполеона” крем смачніший, тісто краще, тримається добре, в роті тане… Мирося мовчки взяла цілий торт і викинула в смітник. Після цього зі спокійним лицем сіла за стіл і мовила: “Мамо, вам же не сподобалося!”.
Тоді свекруха ще довго мовчала. Навіть ложечкою не доторкнулася до магазинного десерту. А чоловік Мирослави не став з нею сваритися, а навпаки підтримав та був на її боці. Сказав своїй матері, щоб перше подумала добре перед тим, як щось говорити його дружині. І я вважаю, що вони вчинили правильно. Адже не можна у родині так зневажати працю інших!
Мирослава з чоловіком вчинили правильно? Чому? Чи траплялися у вашій родині такі ситуації?
