Мати образилася на нас, коли дізналася, що ми з дружиною не плануємо її брати з собою

Моя мати з дружиною ніяк не можуть порозумітися, а я не знаю, що мені з цим робити.

Батько помер ще 17 років тому. Мати живе окремо, тому ми з братом привозили їй продукти, а наші дружини-медики турбувалися про її здоров’я.

Коли була можливість, то привозили до неї онуків або запрошували її на сімейні свята. Вечорами досі розмовляємо з нею по телефону. 

Та матір швидко звикла до такого стану справ і мала завжди бути разом з нами. Та нам інколи хочеться побути в компанії однолітків і розслабитися, тому ми на такі заходи її з собою не брали. 

Через це вона почала на нас ображатися. Початковою точкою став похід моєї сім’ї в кафе. Ми з дружиною і сином вирішили так відсвяткувати його невелике досягнення в спорті. Це була проста вечеря, яка тривала не більше двох годин.

Коли ми повернулися додому, то син зателефонував до бабусі, щоб і їй розповісти про свої успіхи. Також згадав про наш похід в кафе. Мою матір це обурило. Вона звинуватила нас в байдужості і сказала, що ми її не цінуємо. А оскільки батьки моєї дружини давно померли, то вона у нас одна і її потрібно берегти.

Моя дружина образилася на ці докори, бо спеціально ніхто не хотів образити свекруху. Через деякий час це забулося і ми начебто порозумілися. Мати знову стала постійним гостем кожного свята. 

Та одного разу на ювілеї моєї дружини мати сказала образливий тост для іменинниці. Йшлося про те, що вона просто зобов’язана до свекрухи ставитися так, як ставилася б до своєї мами і завжди на всіх заходах мама повинна бути першою серед запрошених.

Ці ж слова мати сказала і другій невістці три роки тому. Однак вона просто не звернула на це уваги, бо маю свою рідну матір, яка потребує догляду. 

Хоча моя дружина перед гостями нічого не відповіла свекрусі, але в глибині душі ця образа залишилася. 

Останньою каплею стала наша поїздка на море. Мати образилася на нас, коли дізналася, що ми не плануємо її брати з собою. Дружина сказала, що не буде брати всюди з собою свекруха, яка їй постійно дорікає. Ми поїхали самі, але відпочинок був зіпсований. 

Усі 10 днів дружина ображалася на мене. Мати ще три тижні після повернення також не говорила зі мною. Вони досі не знайшли спільної мови, а я опинився поміж двох вогнів. 

Дружина категорично відмовляється йти туди, де буде моя матір, а та, у свою чергу, вимагає від мене уваги. Як виправити цю ситуацію?

Чи траплялися у вас схожі конфлікти? Що б ви порадили у цій ситуації робити?

Vasylyna
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector