Коли ми хрестили нашого сина, то батьки Дмитра не подарували анічогісінько! Та і взагалі, вони ніяк мені не допомагали

З першим чоловіком я прожила цілих 10 років. Розійшлись ми через те, що я так і не народила йому дитину. Ми довго намагалися завагітніти, але нічого не виходило. Я обійшла усіх лікарів, а ось він так і не захотів цього робити.

Після розлучення, я знову стала більше спілкуватися зі своїми друзями. Одного разу, на такій із тусовок я познайомилася із Дімою. Ну ми почали спілкуватися, проводити більше часу разом і я дізналася, що вагітна.

Про дитину я вирішила розповісти Дмитру, все ж таки він батько і має право знати. В будь-якому випадку, я була впевнена у тому, що дитину я залишу. Грошей у мене було достатньо. Я займалася невеликим бізнесом, мала 3-кімнатну квартиру та автівку.

Але Дмитро вирішив, що нам потрібно познайомитися із батьками. Звичайно, свекор і свекруха не були в захваті. Я їм не сподобалася, але в мене такої цілі й не було. Зате з колишньою свекрухою я спілкувалася й досі. До речі, саме вона перша привітала мене з народженням сина.

Працювати мені довелося усі 9 місяців, тому що Дмитро не мав стабільної роботи і грошей додому майже не приносив. Але коли ми одружувалися, я навіть не думала про те, що він буде мене забезпечувати. Одного разу, мені навіть подзвонив свекор і запитав, коли Діма заплатить їм за комуналку. Хоча чого б це він мав платити за комуналку, якою не користувався? Адже за свою квартиру я платила самостійно.

Коли ми хрестили нашого сина, то батьки Дмитра не подарували анічогісінько! Та і взагалі, вони ніяк мені не допомагали. Лише одного разу, ще під час вагітності, вони передали мені 3 банани. Нічим не допомагали, але телефоном почали вчити мене життю. Але мені, на секундочку, 35 років і якось я вже можу з дитиною розібратися.

Та це був не кінець. До нас почав ходити свекор. Та ще й поводив себе так, ніби він у себе вдома. Речі довкола розкидав, а я лише бігала та збирала все. А скільки дорікань я стосовно ремонту почула. Хоча в батьків Дмитра ремонту не було близько 30 років. Чоловік мій мене тільки обіцянками годував: “От скоро переїдемо, я такий ремонт зроблю!”. А за весь час, навіть лампочку ні разу не змінив. Я усе робила сама.

А за кілька днів, я дізналася, чого це свекор так мою квартиру обдивлявся. Виявилося, що у них до мене була пропозиція. Вони хотіли обміняти мою квартиру на свою, а потім продати її і купити собі будинок. Загалом, квартири були однакові, але у свекра було 2 лоджії.

– Ні, Діма. Нічого я міняти не буду. Це моя квартира. Я її купила за свої гроші і робила тут усе сама. А там ти прописаний. Ні, не буду я нічого міняти. Хочуть будинок, нехай свою квартиру продають і купують що завгодно.

А ще цікавіше, що якби ми розлучилися, мої батьки повинні були б переїхати до мене і залишити свою квартиру для Дмитра. Гарно звучить, правда?

Так ось, після відмови, Дмитро одразу зібрав речі і вирішив розлучитися. А його батьки почали дзвонити мені і кричати, що я погана матір. Спочатку, я намагалася ніяк на це не реагувати, але потім, мені увірвався терпець!

– Якщо у вас є якісь претензії і ви мене вважаєте поганою матір’ю, звертайтеся в органи опіки та піклування. Нехай перевіряють.

Після цього, батьки Дмитра мене не турбували і навіть з онуком бачитися не хотіли. Сам Дмитро інколи ходив з ним на прогулянки та возив влітку на дачу. Так минуло 9 років.

А минулого місяця пролунав дзвінок. Свекруха моя дзвонила і сказала, щоб онука на дачу більше не привозили. На що я відповіла:

– Це не до мене претензії, а до сина вашого. Він його привозить, а не я.

Шкода дитину, адже він просто не розуміє чому його рідні бабуся з дідусем так його не люблять.

А ви б розміняли квартиру на моєму місці?

Julia
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector