Познайомилася пара ще на ринку в Ланівцях.
Максим і Мотря дуже кохали один одного, попри те, що жили в різних селах. Сам хлопець був статним та поважним й одягався, наче парубок з міста.
Усі дівчата бігали за цим хлопцем.
Хоча Мотрю також не обділила природа вродою. Висока, стрункий стан – так і почали зустрічатися. Правда романтичні побачення та пристрасні обійми тривали не довго, швидко небо вкрилося чорними хмарами.
Мотря завагітніла. Батьки були шоковані, через що вдома кілька днів не стихали крики та сльози. Хлопець теж був шокований такою новиною та сказав дівчині:
— Нам іще рано одружуватися. Завтра йди в Ланівці. Я домовився з повитухою, вона все зробить. Не бійся, я тебе не покину…
Мотря не розуміла вже, що робиться навкруги. Навіть не пам’ятає, як ступила в хату повитухи. Йдучи додому, тіло охопив жар та озноб. Побачила матір з сестрою перед собою та й впала без свідомості. Кілька днів лікарі боролися за життя дівчини, однак нічого не помогло.
Ховали Мотрю усім селом. Багато людей було й усі шукали очима Максима, який так і не прийшов.
Батько дівчини ще довго погрожував хлопцю поліцією, але доньку вже не повернеш.
Пройшов рік та й затихло село. А Максим продовжував жити так, ніби нічого не сталося. Навіть ні разу до дівчини на могилу не прийшов. Вподобав собі нову красуню – Настю.
Ця дівчина, на відмінну від Мотрі, була з багатого роду. Це дуже манило хлопця. Хоча Настя знала трагічну історію, однак, Максим своїми облесливими словами закохав дівчину в себе.
Максим запропонував одружитися, попросив благословення в батьків Насті. А вони радо прийняли майбутнього зятя, адже, за словами Максимового дядька, сім’я нареченого — господарська.
… Під час шлюбної церемонії коїлося щось дивне: громовиці були на стільки гучні й сильні, що навіть не було чути голосу священника. Насунули хмари й у білий день стало темно, як вночі. Весілля відбувалося в Настіному обійсті, однак, не вийшло провести все до кінця. Стихія була такою сильною, що люди всі порозбігалися.
… Максимові не вдавалося вести господарство, не помогло й багатство дівчини. Згодом дитя народилося, а грошей так і не було.
Врешті він, наперекір Насті й родичам, вирішив перейти польсько-радянський кордон, бо брат давно йому обіцяв у східній УРСР роботу з доброю платнею і квартиру. Там Максим скоїв якийсь злочин — і його з дружиною вислали до Сибіру. Максим в далекому краю зв’язався з бандитами й геть забув про своє кохання.
Жінка, щоб прогодувати себе й дитину, пішла працювати в бригаду, де на рівні із чоловіками вантажила вкриті льодом соснові колоди. Одного дня колода вислизнула з тендітних жіночих рук і придушила Настю насмерть.
Трагічна доля спіткала й самого хлопця: загинув під час поділу грошей зі злодіями.
Що думаєте з цього приводу?