Нам прийшло запрошення на весілля, але якесь дивне. Ми довго дивилися на нього і ніяк не могли зрозуміти, що ж саме наша дочка ось таким жестом сказати хотіла. І як ми повинні на таке взагалі реагувати?

Моя падчерка Олександра скоро виходить заміж. Звісно, що ми з чоловіком хотіли допомогти в організації весілля, але вона ввічливо відмовила, мовляв, не хочуть нікого турбувати та зробити все самостійно. Та й стосунки у нас були, м’яко кажучи, дуже натягнуті. Вона з самого початку не сприймала мене як нового члена у родині. 

Я познайомилася з Євгеном декілька років тому. Він тоді був розлученим та жив сам. Хоча Олександра вважала, що це я зруйнувала її сім’ю та розлучила батьків. Часто сварилася та докоряла, що я з чоловіком тільки через гроші. А потім взагалі відмовилася зі мною бачитися та спілкуватися. Навіть на родинні свята не приходила, коли знала, що я там також буду. Спершу я намагалася з нею помиритися. А потім просто змирилася, що Саша ніколи не полюбить мене.

Нещодавно ми отримали запрошення на її весілля. Правда, там було тільки ім’я мого чоловіка. Але я не засмутилася. Якщо мене нема у списку запрошених гостей, то я не збираюся проходити на їх свято. Але Євгена така новина дуже розчарувала. Він не очікував такого вчинку від доньки. Я декілька разів з ним говорила, що буду тільки рада, якщо він прийде на свято. Адже це весілля єдиної доньки. Однак, Женя мене не хотів навіть слухати. Декілька днів тому сказав, що не хоче йти без мене. 

– Краще привітаю її потім або ж зателефоную. А гроші перерахую їй на картку, буде від мене такий подарунок. Я не хочу йти без тебе. Тим паче, що туди їхати майже 10 годин. Тобто треба залишитися у них на гостину мінімум на три дні. Та й не думаю, що моя відсутність якось зіпсує свято. 

Я намагалася переконати чоловіка все-таки поїхати. А він вперся, що без мене туди ні ногою і все. Просто я не хочу, щоб через мене у Євгена з Олександрою спілкування взагалі зійшло нанівець. Не пасує рідні сваритися та лаятися черед дурниці. Хочу, щоб саме він відвів її під вінець, танцював перший танець та просто насолоджувався такою чудовою подією! 

Довго думала, як знайти компроміс у такій ситуації. 

– Давай ми поїдемо удвох. Я тебе почекаю у готелі, а ти підеш на весілля. Побачиш доньку у білій сукні, пофотографуєтеся на згадку. Вона буде дуже рада тебе бачити. А потім ти повернешся та поїдемо додому. 

Чоловік пообіцяв, що обміркує мою пропозицію. Я просто бажаю Олександрі тільки щастя та не хочу, щоб через мене у неї зіпсувалися стосунки з рідним батьком. Шкода, що вона не може мене полюбити… 

Варто чоловікові залишитися вдома чи все-таки поїхати на весілля до Олександри? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector