Народжений я, мамо, у сорочці. На ту, що ви збирали всім селом…

Народжений я, мамо, у сорочці,

На ту, що ви збирали всім селом.

Несли два кілометри мене хлопці,

А я чекав вже зустрічі з Христом.

 

Несли і Янгола мого, того, що в плечах,

Він теж вже, знаєш, змучений в боях.

Він так зітхав, неначе дід старечий,

Чи зранений рушницею у полі птах.

 

І крила вже давно його не білі:

Лиш брудним шматтям сунулись за ним.

І тхнуть нестерпно, наче вже погнили.

Довкола ж – сирість, відчай, їдкий дим.Тому я, мабуть, і живим лишився:

Бо хто ж мене на Небо понесе?

І ще місяці зо два я не брився.

Мене там не впізнали б у лице.

 

Ми зараз з ним в бинтах, ще у шпиталі.

Мені у вену, а йому в крило

Води живильної ллють по бокалі,

І кажуть: “Вам добряче повезло”.

 

Десь моляться старенькі на колінах,

І палять в храмі свічі панотці,

Щоб пощастило янголам та сину.

А на “сорочку” сотня в кулаці….

 

Цісаренко О.

VikaB
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector