17 років тому ми вирішили завести собі кошеня. Побачили хороший варіант на базарі, який нам обійшовся в декілька гривень. Мітя був зразковим домашнім улюбленцем. Він не робив шкоди, не просився на двір і навіть не виявляв інтересу до кішок. Його улюбленим заняттям був сон.
Ми могли залишати цього золотовустого красеня одного на два тижні. Він їв з великої миски, пив з великої миски і без проблем ходив на лоток. Судячи з усього, тварина насолоджувалася самотністю.
Проте все змінилося, коли в нашому домі з’явився пес.
Кіт почав мітити територію по цілій квартирі. Він залишав мокрі сліди і на дивані, і під столом, і на кожному коврику. Не дивно, що в домі був жахливий запах. Здавалося, що там живе не один кіт, а десяток.
Жодні засоби з ветеринарної аптеки не допомагали у боротьбі зі смородом. Навіть хлорка виявилася безсилою. Та пухнастий шкодник не думав зупинятися. Йому було замало тих двох кімнат, які ми виділили спеціально для нього. Недопустимо, щоб його володіння обмежилися через появу собаки.
Ветеринар не дозволив нам каструвати кота. Мовляв, для його віку і проблем з нирками краще не ризикувати.
Проте з кожним днем терпіння членів нашої сім’ї ставало все меншим. Запах в’ївся у кожен куточок, а мій ранок традиційно розпочинався з прибирання. Навіть уві сні мені почали ввижатися ганчірки, швабри і засоби для миття.
Зрештою ми прийняли складне рішення і вирішили віддати кота на утримання. Проте зміна обстановки не вплинула на його поведінку. Він продовжував ходити в туалет де йому заманеться. Через деякий час тимчасовий господар вирішив переїхати у нову квартиру, тому наш кіт мав повернутися додому.
До цієї зустрічі ми готувалися дуже ретельно. Поміняли вдома ламінат, купили міцну клітку і навіть спеціальні таблетки на всякий випадок.
Цього разу ми виділили для нього лише одну кімнату, а поки він буде у квартирі сам, то сидітиме в клітці. І ще ми його все ж кастрували.
Прийняти таке рішення мене змусив один чоловік в мережі, який розповідав про такі ж проблем. Він переконував, що операція допомогла йому і тепер у його кота нове життя.
Ветеринар неохоче погодився на кастрацію. Він застерігав нас про можливі наслідки для здоров’я тварини. Та після всіх аналізів і ретельної підготовки Мітя розпрощався зі своїм чоловічим достоїнством.
З того часу пройшло пів року. Зараз кіт ходить по цілій квартирі, багато рухається і грається. Здається, ніби у нього стався приплив енергії. А найголовніше, що після цього він ще жодного разу не залишив мокрих слідів в недозволеному місці.
Хочу висловити вдячність тим людям, які змогли переконати мене зважитися на кастрацію кота!
А які у вас виникали проблеми з домашніми улюбленцями?
