“Нашу особистість визначає те, як ми виправляємо свої помилки”

Я замовила розкішний торт.

Виглядав він справді ефектно, але смакував не дуже. Десерт був надто солодким, навіть приторним.

Гості не захотіли його їсти, тому усі шматочки так і залишилися на тарілках.

Я заплатила за нього повну суму: 2 тисячі гривень. Для мене це доволі дорого.

Кондитер не поцікавився, чи задоволена я замовленням, тому про свої враження я змовчала. 

Він лише запитав:

– А вам торт вчасно доставили? Не зіпсували його під час перевезення?

– Вчасно. Не зіпсували, – коротко відказала я.

На цьому розмова закінчилася. 

Одним словом, я витратила дві тисячі на досвід. Тепер я знаю, що до цього кондитера звертатися не варто. Якщо хтось у мене запитає про торт, то я розповім, де його купила і що воно того не вартує.

З того часу пройшов тиждень. Раптом кондитер запитав:

– Чи сподобався вам торт?

Мені було приємно, що його цікавила моя думка. Я вирішила відповісти якомога делікатніше:

– Торт мав чудовий вигляд, але, як на мене, був надто солодким. Через це зовсім не відчувався смак ягід.

– Дякую, що допомагаєте мені вдосконалюватися, – почула я у відповідь.

Наступного дня я отримала коробку зефіру та макарунів із запискою “Дайте мені ще один шанс”. На одному із тістечок був намальований котик зі “Шреку” з великими очима, які просили вибачення.

Цей неочікуваний сюрприз підняв мені настрій. Звісно, я була готова дати людині другий шанс і навіть третій, якщо потрібно. Адже усім властиво помилятися. Я також не ідеальна. Хочеться, щоб у подібній ситуації хтось також дав мені можливість виправитися. У такому випадку не страшно зробити щось не так.

Ця розповідь не стосується лише кондитерів. Вона демонструє ставлення до життєвих ситуацій, які вимагають від нас бути щирими у прояві своїх емоцій і поблажливими до інших. Тоді б не було лячно запитати: “Чи сподобався вам торт?”

Негативний відгук – це не кінець світу і не хрест на вашій кар’єрі. Навпаки, ви можете вдосконалитися, виправити свою репутацію і заслужити повагу з боку лояльних клієнтів, які побачать, що ви скористалися шансом попрацювати над помилками.

Якось я познайомилася з біографією Сильвестра Сталлоне. У його житті був період, коли грошей не вистачало навіть на їжу. Все дійшло до того, що чоловікові довелося продати свого вірного собаку Буткуса за 15 доларів, щоб не померти з голоду.

Після цього у нього настала біла смуга. Він отримав роль у фільмі “Роккі”, яка принесла йому славу й багатство. Перший гонорар Сталлоне складав 15 тисяч доларів. Він, відчуваючи провину, одразу кинувся викупити свого пса.

Однак новий власник виявився доволі хитрим:

– Хочеш назад свою собаку? З тебе 15…

– Доларів?

– Тисяч доларів!

Без жодних сумнівів Сталлоне віддав увесь свій гонорар і забрав Буткуса додому. Вони обоє були щасливі після возз’єднання.

А в інтерв’ю чоловік потім сказав: “Він вартий кожного відданого за нього цента”.

Про особистість людини говорить те, як вона виправляє свої помилки. 

А ви працюєте над своїми помилками? Чи даєте іншим людям другий шанс?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Vasylyna
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector