Як би ви не намагались, вам не вдасться зробити щасливим того, кому не відомо відчуття радості, поваги та взаємності. Навчіться бути сильними. Ні, поправка – будьте щасливими.
Прийміть страждання
Так, нерідко навіть найсильніші із нас вимушені переживати душевний біль і страждання. Виникає це як наслідок маніпуляцій з боку оточення. І якщо ви стали однією із “жертв” суспільства – змусьте себе знову стати на ноги. Не занурюйтесь у власні негативні думки. Пам’ятайте: у кожного є своя межа. І варто навчитись приймати поразки, щоб рухатись далі. Адже ті, що намагаються боротись із такою дійсністю, як правило, страждають більше і довше інших.
Проявляйте емоції, щоб стати сильнішими
Помилково вважати, що сильна людина – та, що вміє тримати свої емоції під контролем. А ще – ставити почуття напротивагу інтелекту, як це робить більшість. Сильні ті, що сильні серцем. І для цього не потрібно покривати свої емоції бронею. Радше навпаки – здатність відчувати робить нас кращими, сильнішими.
А от люди, що ззовні видаються стійкими, найчастіше приховують всередині чимало болю та страждань. Вони тільки виглядають незламними. Насправді, доля вже виявилась для них безжальною. Вони постійно втомлені від того, що їм доводиться прикидатись сильнішими, аніж вони є насправді. У їхньому житті чимало конфліктів, які вони не готові або не здатні вирішувати.
Сильні люди – слабкі
Ті люди, що ззовні здаються сильними, завжди стоять у позиції захисту. Вони придушують свої бажання та потреби, щоб залишатись незалежними. Руку допомоги вони теж не схоплять, навіть якщо повиснуть над прірвою. Вони стають світилами для інших, але порожні ізсередини. Точніше – сповнені тьмою. Насправді, вони стомились бути сильними. Вони почали рухатись впевненим темпом із думкою, що не проявлять слабкості до завершення шляху. Але вже на півдорозі їхнє тіло починає судомити. І цю бігову доріжку вже не спинити. Вона рухається тим же темпом, але людина рухатись не здатна. Зійдіть з неї, на мить. Зупиніться. Переосмисліть пройдений шлях.
Усвідомте себе
Люди ніколи не будуть поводитись так, як вам потрібно. І якщо ви будете на це сподіватись – очікуйте на розчарування. Усвідомте те, що вам справді потрібно. І зробіть це своїм щоденним пріоритетом. Втім, найголовніше – зрозуміти, що ви не є героєм. Неможливе можливим ви теж робити не зобов’язані. Вам не зробити щасливими нещасних людей. Зате, ви можете зробити щасливими себе. Навчіться піклуватись про себе емоційно. Розвиньте у собі відчуття радості і взаємності. Нарешті, вилізьте зі своєї броні, припиніть бігти і почніть жити.
Чи вважаєте ви себе емоційно відкритою людиною?
