– Зрозумій, ми з тобою дуже давно, ще зі школи. Почуття згасли, вже не має того вогника, що колись. А вона… Запалила мене знову

– Юлю, пробач, але йду від тебе. В мене з’явилась інша жінка. Я не знаю, як так сталось, я вже й забув те відчуття закоханості. А з нею відчув. Розумієш? Я відчуваю, що ми створені один для одного, хоч ми тільки три місяці разом.

Юля мовчала і слухала, що говорив її Івасик. Її перше кохання, її єдиний чоловік.З іншою..Закоханий.. Вона й не знала, що сказати і як взагалі реагувати. 

– Я квартиру тобі залишу, але машину заберу собі. Син на уже дорослий, думаю, він нас зрозуміє. Але на розлучення я подам. Яна хоче пишне весілля.

Тут Юля уже ледве стримувала сльози.

– Скільки їй років?

– Тридцять один буде у квітні

На молоденьких потягло? Івану було 47 років, а Юлі виповнилось 45. Коханку була молодою у порівнянні з нею.

– Не ображаюся, Юлічко. Зрозумій, ми з тобою дуже давно, ще зі школи. Почуття згасли, вже не має того вогника, що колись. А вона – промовив чоловік заворожено – Запалила мене знову..

– Я зрозуміла. То іди до своєї запальнички. Тримати тебе не буду. Збирай свої речі. Документи тобі підпишу.

Іван навіть трохи здивувався. Він думав, жінка влаштує йому істерику, почне плакати, кричати, а тут так спокійно. Все-таки 25 років разом, а вона його так легко відпустила.

Чоловік зібрав речі, все ще очікуючи на якісь емоції від дружини, але вона зачинилась в іншій кімнаті і не виходила до нього.

Юля усвідомила. Від неї пішов чоловік. Не стрималась і розридалась.

Вона закохалась в Івана, коли їй було 15 років. Зовсім юна ще. Він був високим, чорнявим, з довгим чубчиком. А жартівник який! Уся увага завжди була прикута до нього.

Багато дівчат задивлялись на хлопця, але вибрав він Юлю. 

Символом їхнього кохання був місяць. Вони любили дивитись на нього і мріяти. Пара склала угоду: коли вони не разом, дивитись на місяць – тоді їхні душі з’єднаються.

18 дивовижних фактів про Місяць, які вам буде цікаво знати

Після школи вони разом вступили в інститут, жили в сімейному гуртожитку. Мабуть, то були найвеселіші роки, хоч і важкі. Тоді ж народився Артем, їхній син. 

Роки ішли. Вони придбали свою квартиру, машину, мали хорошу роботу, син уже виріс. Що ще треба? Живи і радій. А йому, бач, вогню мало!

Юля розуміла, що їй доведеться навчитись жити самій. Ну нічого, більше приділятиме часу собі коханій: на шопінг чи з подругою зустрітись. Син одружиться, онуки підуть, няньчитись з ними буду.

Через декілька тижнів тепер уже колишній чоловік зателефонував:

– Юлю, нас розлучили. Тепер ти вільна жінка. Я от що хотів спитатись: я Артема на весілля покличу, ти не проти?

– Твоя справа. Він дорослий, нехай сам вирішує куди йому іти.

“У 45 життя тільки починається, хіба не так усі говорять?” – заспокоювала себе Юля. А в думках ехом відбивались слова: “тепер ти вільна жінка”. Вільна і самотня…

Юля записалась в спортзал, ходила в басейн. Змінила зачіску. Покращала, помолоділа на 10 років. І не впізнати! Якось на вулиці зустріла Івана:

–  Юлічко! Не впізнав тебе! Багата будеш! Як поживаєш?

– Чудово! Ось на йогу іду. А ти?

– Та теж непогано. Яна народити скоро має, донечку чекаємо. О тільки Артем говорити зі мною не хоче. Ти б поговорила з ним, бо мене він слухати не хоче. – зажурився чоловік.

– Ну з дочкою – вітаю! А з сином, будь ласкавий, розбирайся сам! – відрізала Юля і швидким кроком пішла подалі від чоловіка.

Їй не дуже хотілось бачити Івана. Неприємний осад залишився після зустрічі. Настрій зіпсувався. Вже й на йогу не хочеться. Дочку чекає. Юлю мріяла про донечку, та завагітніти вдруге ніяк не виходило. А молода дружина подарує йому, те чого вона не змогла…

Прийшла зима. Юля сиділа під теплим пледом, грілась і дивилась у вікно на лапатий сніг. На небі світив великий повний місяць. Івасика згадала. Клятву їхню. Та це було так давно..

Плед: картинки, стокові Плед фотографії, зображення | Скачати з  Depositphotos®

Аж ось дзвінок. Так не буває! Іван дзвонив.

– Юлю, ти місяць на небі бачила? Такий красивий! Тебе одразу згадав. 

– Бачила – усміхнулась жінка – Я теж.

– Можна до тебе приїхати?

– Можна..

Іван приїхав з тортом та пляшкою шампанського. Юля нічого не питала. Чоловік говорив сам безупину.

–  Вона зовсім чужа мені. Після весілля взагалі іншою стала. Ми на все дивимось по-різному. І дочка..Дочка не моя. Використала мене Яна. Заміж за мене вийшла уже вагітною від свого хлопця колишнього. І зараз повернулась до нього. Я не бачив цього. 

Валера приніс торт і ігристе. Іра нічого не питала, Валера говорив і говорив, без перерви.

-Розумієш, вона чужа якась… Виявилося, що у нас різні погляди на все. Після весілля вона стала нестерпною. І дочка… Вона не моя. Саша виходила за мене, будучи вагітною. Вона посварилася зі своїм хлопцем, і зустріла мене, потім дізналася про дитину. А тепер, Саша почала спілкуватися з батьком дитини, і я пішов від неї, нехай живуть.

Юлю, кохана моя… Який же я був дурень, коли думав, що знайду щастя в чужій жінці… Ти моя доля…

– Це уже не важливо. Ти поруч, а не головне. Давай краще дивитися на місяць і мовчати… 

 Чи правильно зробила Юля, що пробачила зраду чоловіка і прийняла його назад? Ви б змогли на її місці вчинити так само?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Viktoria
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector