Він не заслуговує вас і ніколи не заслуговував – так не повертайтеся ж до нього більше.
Ви намагаєтеся бути сильною. Але після того, як ви повертаєтеся додому, втомившись від необхідності вимушено посміхатися вашим друзям і знайомим, ви лежите в порожньому, холодному ліжку. Ви ніяк не можете перестати думати про те, кого більше немає поруч. Не можете перестати мріяти про те, щоб ваші відносини не були такими складними і болісними. Ви не розумієте, що сталося з вашою любов’ю. Чому те, що так добре починалося, так сумно закінчилося?
Ви дивитеся на екран вашого телефону і час від часу починаєте набирати довгі повідомлення для нього … А після видаляєте їх, так і не відправивши. Ви стежите за кожним оновленням його сторінки в соціальних мережах. Дозволяєте йому заповнити всю вас без залишку … і це повільно вбиває вас.
Він перестав бути тим, кого ви колись полюбили. Ви не знаєте, коли він встиг стати цим незнайомим, неприємною і чужою людиною … але відчайдушно хочете повернути його. Хочете, щоб все стало таким, яким було раніше.
Ви хочете, щоб він зрозумів, що його поведінка і вчинки ранять вас. Але, повірте мені, навряд чи він коли-небудь це зробить. Він просто шукає ту, кого можна звинуватити у всіх гріхах, на кого можна виплеснути свій гнів, розчарування і проблеми. На жаль, йому підвернулася саме ви. Ні, ви не зробили нічого поганого і зовсім не винні в його проблемах – в них винен лише він і його життєві обставини, але він ніколи цього не прийме. Він занадто упертий, щоб визнати, що неправий. І занадто гордий, щоб вибачитися.
Повірте, такі хлопці, як він, не заслуговують таких дівчат, як ви. Але ви все одно закохалися в нього, звернувши увагу тільки на його світлу сторону … Адже спочатку він був таким милим і турботливим. А потім, в один далеко не прекрасний день, все змінилося. У його голові немов клацнув якийсь перемикач, і ви з жахом зрозуміли, що він більше не відчуває до вас ті ж почуття, що і ви до нього.
Ваші відносини стали до болю односторонніми – він залишає за собою хаос, а ви, засукавши рукава, намагаєтеся надати йому хоч якусь подобу порядку.
Ви дуже довго намагалися все виправити, тому що така вже ви людина – завжди намагаєтеся відремонтувати зламане, завжди чіпляєтеся за людей, яких варто було б відпустити від себе давним-давно. У вас занадто велике і любляче серце. Але йому все одно. Він пускав прахом всі ваші зусилля. Всім своїм виглядом, словами і вчинками показував вам, що більше вас не потребує.
Він зовсім не обов’язково поводить себе так весь час – іноді він все ще показує вам свою «світлу сторону». І вам від цього стає так радісно, ви знову закохуєтеся в нього по самі вуха. Це нагадує вам про минуле, про чистий і світлий початок вашої історії … І ви знову залишаєтеся з ним.
Ви приймаєте його назад, вірите, коли він переконує в тому, що аж на цей раз все буде зовсім інакше … Але проходить не так багато часу, як він знову починає кричати про те, що ви нібито зіпсували все його життя. Знову перетворюється на людину, з якою ви вже не один раз розлучалися.
І ви знову відчуваєте біль. Здається, що ваша душа розсипається на частини … а йому все одно.
Але на цей раз ви говорите собі, що ви сильна, що ні за що не повернетесь до нього, і взагалі – а не пішов би він якомога далі … Так, все, з ним покінчено. Ви так вирішили.
І … ви все ж повертаєтеся до нього, тому що він – ваша слабкість, і вам страшно йти в майбутнє без нього. Але одного разу ви зрозумієте – ви не можете повернутися, вам не можна повертатися. Це стає дуже небезпечним і нездоровим прагненням.
Не повертайтеся до нього, прошу вас – повірте, без нього вам набагато краще. Без нього ви хоробріші, щасливіші, сильніші і впевненіші в собі. Вам потрібно спробувати відпустити його, відпустити раз і назавжди. Знаю, що про це набагато простіше говорити, ніж робити, але я вірю – ви зможете.
Він не заслуговує вас, і ніколи не заслуговував – так не повертайтеся ж до нього більше. Ніколи. І … краще вже бути однією, ніж з ким попало.
