– Ольга Заріцька, це ти? Впізнаєш мене? Ми разом за партою в школі сиділи! – усміхалася Анна за кермом автомобіля. – Ти в село прямуєш? Сідай, я тебе підвезу!
Ольга поклала свою валізу в багажник і вмостилося на передньому сидінні. У неї не було настрою для веселих розмов, як в Анни. Після весілля жінка переїхала в околицю столиці, а сьогодні поверталася в рідний дім через смерть тітки.
– Мабуть, ми років 20 не бачилися? – не вгавала Анна. – Ти й бабусею встигла стати? Нічого собі. А ти надовго в наше село приїхала? Можливо, вийде зустрітися.
– Здається, що ми дружили в іншому житті, – задумливо відповіла Ольга.
Ольга була найкращою дівчиною в класі. Вродлива, ефектна, розумна. За неї упадали усі хлопці, але вона вперто вірила, що вартує більшого. Натомість Анна була скромною і непомітною дівчинкою, яка ховалася в тіні своєї подруги. Однак це влаштовувало їх обох.
На випускному вечорі Ольга була в розкішній сукні, а на Анні був звичайний світлий костюм, який вона обирала з точки зору практичного використання в майбутньому. До ранку усі однокласники святкували, а після сходу сонця подруги разом поверталися додому, розмірковуючи про доросле життя:
– Анна, знаєш, як розшифровується вуз? Вийти удало заміж. От закінчу факультет іноземних мов і вийду заміж за перспективного красеня. Я просто створена для розкішного життя в місті.
– Я, мабуть, вивчуся на бухгалтера і повернуся додому. У мене тут мама одна, допомога їй потрібна.
Тоді вони ще не знали, що зустрінуться через 20 років.
Життя Ольги склалося не так, як гадалося. Під час навчання вона зустріла Віктора – молодого, вродливого і статного юнака. Однак її батькам дівчина із села абсолютно не сподобалася. Все ж весілля відбулося, але до невістки ставилися, як до наймички. Свекруха вважала, що Ольга повинна коритися усім їхнім забаганкам, адже вони “витягнули” її в місто і прописали у своїй трикімнатній квартирі.
Так дівчина перетворилася на домогосподарку. Згодом вона завагітніла, а після народження донечки з головою поринула в домашні клопоти. Оля не слідкувала за своєю зовнішністю і не працювала над фігурою. Віктор неодноразово дорікав дружині через зайві кілограми.
Ще більше засмутилася Ольга, коли Юля рано вийшла заміж і переїхала. Не пройшло багато часу, як жінка стала бабусею, але до онука Микити вона нечасто їздила в гості, як і в рідне село. Батьки її померли, а до тітки було соромно явитися. Хіба думала Ольга, що з красуні перетвориться на чудовисько?
Щодо Ані, то вона вивчилася на бухгалтера і повернулася додому. Дівчина влаштувалася на роботу, а незабаром випадково познайомилася з Сергієм. З чоловіком у них була велика різниця у віці, але своєю турботою, любов’ю і сердечною добротою він підкорив серце Анни, яка більше не могла прожити без коханого ні дня.
Після весілля подружжя тривалий час не мало дітей, а потім на світ з’явилися одразу двоє синочків-близнюків. Яким же щасливим був Сергій! Він з дитинства навчав їх:
– Маму треба берегти: На троє чоловіків, а вона – одна дівчина в родині!
Зараз Анна жила в районнім центрі і мала свій успішний бізнес. Вона покликала Ольгу до себе в гості. Подруга не дуже хотіла йти, але сидіти в пустому будинку їй було важко.
Сергія не було вдома. До нього приїхав брат і вони вдвох поїхали вирішувати особисті справи. Жінки мали можливість погомоніти про все на світі. Анна почала щиро цікавитися життям Ольги, а та розповіла про усі свої нещастя і перипетії.
Подруги ридали за столом, коли чоловіки повернулися в дім.
– Це ви за нами так сумуєте? – спробував підбадьорити Сергій.
Ще декілька фраз і атмосфера за столом змінилася. Усі весело реготали. Ввечері Сашко, брат Сергія, пішов проводжати Ольгу додому, але до ранку так і не повернувся. Анна відправила своїх близнюків розвідати обстановку. Діти розповіли, що дядько Сашко сидить на кухні в тітки Ольги. Вони разом їдять свіжі млинці і мило розмовляють.
Жінка вирішила розлучитися з Віктором і повернутися в старий будинок батьків. Вправний Олександр все відремонтував і вони зажили душа в душу. Ольга буквально розквітла на очах. Повернулася її врода, блиск в очах і впевненість в собі. Виявляється, для цього достатньо було трохи любові, турботи і ніжності з боку чоловіка.
Через пів року вона зустріла Віктора на дні народженні онука.
– А ти змінилася. Мабуть, свіже повітря пішло тобі на користь, – сказав він.
– Ні. Хороший чоловік поруч пішов мені на користь!
Пройшло ще декілька місяців і Юля, яка знайшла спільну мову з вітчимом, отримала лист від матері, в якому вона писала: “А тепер – сюрприз! У нашого Микити скоро з’явиться тітка. Адже це нічого, що племінник буде трішки старшим?”
Ось як буває. Щасливим можна стати в будь-якому віці і за будь-яких умов!
А ви згідні з тим, що чоловік впливає на те, як виглядає його жінка поруч? Чи помічали ви таку закономірність?
