Красуня Ліза ледь не плакала. У неї геть нічого не виходило. Часу залишалося обмаль, а її екзаменаційний білет і досі був пустим.
Це помітила Аня. Її завдання вже давно були вирішені.
– Що трапилося? Тобі допомогти? – запитала вона у сусідки.
За таких умов і почалася дружба дівчат. Важко було збагнути, що їх об’єднувало, бо одна була шибайголовою, а інша старанною відмінницею. Втім…
Попри цікаве знайомство, надалі ні Аня, ні Ліза не використовували одна одну задля власної вигоди. Вони й справді час від часу ділилися тим, що мали, але це було винятково з душевної щедрості. Аня допомагала знайомій з навчанням, водночас захоплюючись її неймовірною вродою та харизмою. А остання вчила дівчину бути жіночною. Обидві розуміли, що найсильнішою зброєю є саме гармонія внутрішнього та зовнішнього. Тільки розвиваючи обидві сторони, можна досягти успіху. Тому подруги прекрасно доповнювали одна одну, при цьому не відчуваючи тиску чи обмежень.
Подібна ідилія тривала до середини четвертого курсу, допоки у їхній групі не з’явився новенький студент. Кожна дівчина курсу впадала за Олексієм. Якщо й існував еталон чоловічої краси та мужності, то представниці слабшої статі вважали таким саме цього юнака.
Але найбільше дивувало одне: усі ті, хто до нестями був закоханий в Олексія, проходили повз його увагу. Молодика цікавила винятково Аня. Та сама відмінниця, яку більшість вважала сірою мишкою. Шокованою була й сама панянка, бо досвіду спілкування з чоловіками не мала.
– Лізо, що ж мені робити? Він мені так подобається… Але, коли Олексій поруч, то як як дурненька. Навіть слова сказати не можу.
– Смішна ти. Думаєш ти йому справді подобаєшся?
– А хіба ні?
– Хах, кумедна. Ти йому точно потрібна тільки заради вигоди. Усі ж знають, що ти розумниця, тож і йому твоя допомога знадобиться.
Аня розгубилася. Невже її подруга мала рацію?
– Гаразд, будемо відвертими, ти можеш сподобатися хлопцеві, але точно не такому як Олексій. Він не для тебе. Забудь про нього.- Ліза понизила тон, але знайома у відповідь тільки відмахнулася.
Попри усі переконання коліжанки, Олексій продовжував спілкуватися з Анею, навіть не прохаючи нічого взамін. Тож дівчина часом навіть замислювалася, чи бува, не дурила її знайома. Раптом вона таки варта уваги цього молодика?
Але одного дня все припинилося. Юнак не те, що розмовляти, він дивитися у бік знайомої перестав. Остання не могла зрозуміти, що ж коїться, доки одна з її одногрупниць не пояснила ситуацію.
– Розумію, що не моя справа, але мовчати теж не можу. Я випадково почула розмову твоєї подруги Лізи з Льохою. І знаєш що? Вона сказала йому, що ти спиш заради оцінок з деканом.
Раптом все стало на свої місця. Так ось чому Олексій почав поглядати на Аню з такою огидою.
– Думаю, скоро вони взагалі зустрічатися почнуть…- додала співрозмовниця.
Остання ніби й справді напророчила майбутнє, бо через деякий час Ліза та Олексій уже були разом.
Аня була неймовірною злою через підлість знайомої. Вона розуміла, що програла бій, але ж попереду була ціла війна. Дівчина хотіла помститися тим, у чому і справді була дуже сильною. Думка підставити Лізу не покидала її голову.
“Сказати, що вона купила курсову? Чи розказати про те, що реферат скопійований з минулорічної роботи? А, може, про шпаргалки розповісти?” – постійно маячила перед очима Ані, але нічого зробити вона так і не змогла, бо не розуміла, чим же тоді вона була б кращою за підлу Лізу.
А через пів року горе почало забуватися. Аня познайомилася з молодим аспірантом і всі проблеми заховалися глибоко у пам’яті. Іван і справді кохав дівчину й постійно говорив їй настільки прекрасні слова, що та навіть боялася в них повірити. Але минав час і юнак довів щирість своїх почуттів… Тож Аня наважилася йому повірити.
Через декілька років мало хто із колишніх однокурсників зміг би впізнати відмінницю групи. Тепер Аня була щасливою дружиною Івана, якому вдалося відкрити у ній природну красу та жіночність одним лише ставленням до дівчини. Зараз ішлося вже про впевнену та успішну Анну, які вдалося самостійно поєднати в собі гармонію внутрішньої та зовнішньої краси.
– Я не піду на зустріч випускників. – заявила вона чоловікові, коли отримала запрошення на торжество.
– Чому? У тебе ж усе гаразд. Ти успішна і красива жінка. Ти взагалі єдина з курсу закінчила університет на червоний диплом. Сходи. Відпочинеш.
– А як же Ліза?
– А що Ліза? Ти сама казала, що її відрахували. Вона навіть четвертого курсу не закінчила, тож, напевне, навіть не прийде. А якщо і буде, то хто змушує тебе з нею спілкуватися?
Ліза таки прийшла. Вигляд у неї був доволі хворобливий. Від колишньої вроди майже й сліду не лишилося. Жінка просто сиділа поодаль усіх і зневажливо поглядала на старих знайомих.
А ось Олексій геть не змінився.
– Потанцюємо, Анно?
– Залюбки.
– Ти вибач мені за минуле. Я тоді дурниць наробив. Повірив Лізі і зопалу з нею зійшовся. Але зараз розумію, що робити тоне не слід було. Але що вже вдієш. Ми з нею одружилися, знаєш? Двійнят маємо, тож діватися мені нікуди.. Так інколи собі відпочинку на стороні шукаю. А ти, до речі, як? Як твоє життя склалося? Що сьогодні ввечері робиш?
– Я прекрасного чоловіка маю, Олексію. І не лише на цей вечір, а на все життя. Минуле вже давно забулося, а за танець спасибі.- мовила Аня і, посміхнувшись знайомому, пішла до свого столика.
На душі було легко та спокійно. Добре, що вона не мстила подрузі, бо життя саме вернулося тій бумерангом.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Чи бували у Вас конфлікти з подругами?
Як вдавалося їх залагодити?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
