Надія Василівна усе життя працювала на заводі. Йшлося про шкідливе виробництво. Робота не з найкращих, але вибору не було. Єдине місце, куди жінка могла тоді податися. Та й сина ростити потрібно було. А з таким обов’язком сильно й не розгуляєшся. Роль тут грає пріоритетність. Точніше відчуття материнського обов’язку.
На чоловіка Надя навіть не розраховувала. Взагалі у її житті особливого місця він не займав. Одружилися, бо дівчина виявила вагітність. От і весь шлюб. Та й надалі головою сім’ї залишалася жінка. А чоловік був більше для солідності. Щоб люди поменше базікали. Тож усі обов’язки були на плечах тендітної панянки: гроші, побут, дитина. Це неабияк виснажувало. Звичайно ж на думку спадало й розлучення, але жінка їх відганяла. Вважала, що сім’я має бути повною.
Завдяки наполегливій праці Надія назбирала трохи грошей і змогла відправити сина на навчання до хорошого Вишу. Останній був розташований у великому і дуже перспективному місті. Жаль тільки, що так далеко від рідного дому.
Парубок, певне, кмітливістю пішов у маму, бо наука давалася йому дуже легко. Швидко освоїв необхідне, здобув освіту, знайшов високооплачувану роботу. А через деякий час його вже запрошували як спеціаліста у різноманітні відомі компанії.
Із особистим парубок теж не затягував. Знайшов собі наречену і вирішив на ній одружитися. Але перед цим було знайомство з батьками.
Направду, Наталії невістка не сподобалася. Жінка одразу помітила примхливий характер дівчини. Остання поводилася так, неначе походила з аристократичної родини: поглядала на все звисока, носом крутила. Проте найкумеднішим було те, що вона й сама була родом із маленького села. Попри це перечити синові мати не наважилася.
Після 60 років праця на шкідливому виробництві дала свої плоди. Жінка довго хворіла. Тоді були довгі місяці лікування. Коли виписалася з лікарні, то вирішила подзвонити синові. Стан у неї був не критичним, але сторонній догляд – обов’язковий.
Сина на місці не виявилося. Він був за кордоном на заробітках і приїхати поки що не міг.
Через нагальність проблеми та відсутність альтернатив Наталія звернулася до сусідської онуки. Казала, що платитиме за допомогу. Але дівчина відмовилася, бо розуміла, що хворій жінці ті гроші були потрібніші. Погодилася брати кошти тільки на продукти.
Наталя відчувала неймовірну приязнь до знайомої. Постійно хотіла якось віддячити, але та відмовлялася від будь-яких дарунків. Тож, відчуваючи близький кінець, Наталя склала заповіт, вирішивши піти ва-банк. Вона переписала усе майно на сусідку. І ні, це не було через образу на сина та його сім’ю. Останній і так мав достатньо грошей.
І от одного дня доглядальниці довелося поїхати в інше місто, залишивши жінку саму. До того часу із заробітків повернувся син Наталії. Потребуючи допомоги, та вирішила його набрати. Зідзвонилася. Вони розговорилися. Так матір і почала розказувати про людську доброту, згадавши сусідку. І навіть не помітила, як проговорилася про спадок. Мовляв, усе на неї переписала, бо й не знаю, як їй віддячити.
З того боку мобільного запала тиша.
Матір також не насмілилася її порушувати.
Першою заговорила невістка Наталі, яка весь цей час слухала їхню із сином розмову.
– Якщо із заповіту викреслила, то хай сама про себе дбає.
– Тихо. Помовч, кажу.- зашипів чоловік, закриваючи динамік рукою.
Жінці стало ніяково та прикро, але вона все чекала реакції сина на таку ситуацію.
– Мам, ну я постараюся провідати тебе, але обіцянок не даватиму. Там з роботою зараз клопіт. Людей немає. Можуть з відпустки викликати… Ти там тримайся…
– Гаразд. Якщо вийде, то буду рада бачити..- прошепотіла жінка і з того боку почулися короткі гудки.
Наталія ще довго відганяла від себе погані думки. Вірила, що син таки приїде. Надія ж помирає останньою… Але той так і не з’явився.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Чи доводилося Вам колись помічати, як чиєсь ставлення до людей залежало від матеріальних чинників?
Розкажіть про власний досвід, якщо такий був.
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
