Я, не роздумуючи, відразу ж купила двокімнатну квартиру, оскільки знала, що після заміжжя і народження дитини в однокімнатній буде тісно. У мене була хороша робота і посада, начальниця в усьому підтримувала мене. Відносно моїх роздумів про квартиру, вона повністю була зі мною солідарна. Її знайомі збиралися виїхати з країни і продати свою квартиру, якраз я купила за дуже доступною ціною.
Квартира мені дуже подобалося: світла, простора, затишна. У під’їзді я часто зустрічала дівчинку, яка завжди виглядала втомленою. Іноді я пригощала її бутербродами, ми подружилися. Олена розповіла, що вони жили дружно, поки не померла мати, після чого батько привів іншу, яка взяла з собою своїх двох дітей. Вони не полюбили Оленку, часто ображали її. Я не знала, як їй допомогти.
Незабаром я познайомилася з Олексієм, почала рідше бувати вдома, Олену практично не зустрічала. Мій обранець був налаштований досить серйозно: познайомив мене з батьками, вже починав планувати весілля, хотів мати багато дітей.
Одного разу я поверталася додому пізно ввечері, виявивши Олену біля моїх дверей. На дворі була зима, але дівчинка була в тонкій старій куртці, рваних джинсах і осінніх черевиках. Олена просила мене переночувати у мене. Я погодувала її, викупала і поклала спати. Дім наповнився затишком, мені стало ясно, чого ж мені не вистачало весь цей час.
Я повідомила про це Олексію, він приїхав. Я розповіла йому про все, він запропонував мені стати його дружиною і удочерити Олену. Ми почали збирати документи і забрали Олену. А незабаром у нас народився синочок, якого Олена дуже полюбила. Я щаслива, що в той холодний вечір прийняла правильне рішення.
