Виховання – складний процес, що вимагає уваги, терпіння і стресостійкості. Нерідко батьки, заклопотані іншими проблемами, не звертають уваги на почуття своїх дітей. Що гірше – зривають на них злість та маніпулюють “дієвими” фразами, які не мають нічого спільного із вихованням. Як не травмувати свою дитину словами, що будуть несвідомо супроводжувати її до кінця життя – читайте тут. До вашої уваги, ми зібрали перелік із десяти фраз, що можуть вбити у дитині ентузіазм та повагу до себе.
“Усі діти, як діти, а ти…”
Ця фраза вкрай популярна серед батьків, що не надто зосереджуються на аспектах правильного виховання. На жаль, не кожен замислюється, до яких згубних для самооцінки дитини наслідків вона може призвести у майбутньому. Порівнювати себе з іншими – погана звичка. І не тільки для дітей, але й для дорослих. Вона викликає ревнощі, заздрість та низьку самооцінку. Невже ви хочете, щоб із вашої дитини виросла невдаха, що тільки нарікає на себе і своє життя?
“Ми стільки витрачаємо на тебе грошей!”
Після подібних фраз, у дитини виникає багато думок. Перш за все, вона ставить собі за ціль нарешті покинути матеріальну залежність і буквально лічить дні, допоки їй не виповниться вісімнадцять. Так, вона виросте успішною. Адже вона переконана, що змушена вам повернути борг. Але не сподівайтесь, що після повернення боргу вона буде поруч з вами.
“Не мало тобі хочеться. Перехочеться!”
Дитина починає відчувати, що її думка не важлива і не цінується. Згодом вона почне шукати причини у собі. І зробить один простий висновок: її думка не варто того, щоб бути почутою. Така дитина ніколи не буде проявляти ініціативу у школі, не буде із впевненістю висловлюватись в університеті, не прийде на надто важливу співбесіду у дорослому віці, бо вважатиме, що вона не здатна сказати нічого вартісного.
“Одні у тебе проблеми! Що будеш робити, як виростеш, вулиці підмітатимеш? І те, якщо ще візьмуть”
Ця фраза змушує дитину повірити, що вона нещасна. Не дивуйтесь згодом, що її турбуватимуть такі запитання, як: “Чому ви мене народили?!”. Не змушуйте дитину вірити, що вона невдаха і що проблеми неможливо вирішити.
“Ми не можемо собі цього дозволити”
Звична відповідь для дітей, коли вони хочуть надто дорогі іграшки. Спершу видається, що у цих словах немає нічого “травматичного”. Батьки лише по-дорослому розповідають своїй дитині про власне матеріальне становище. Втім, наслідки подібних фраз виринають тільки згодом, коли дитина підростає із переконанням, що щастя у матеріальних речах. А ще, дитина може подумати, що у сім’ї фінансові труднощі. Навіть якщо це не так. Відмовляєте дитині у покупці? Не пояснюйте причину.
“Поспішай, або залишишся тут”
Не забувайте, що відчуття часу у дітей інше, ніж у дорослих. Якщо дитина і без вас боїться загубитись, подібні фрази можуть викликати у неї постійний страх вас втратити чи бути загубленою по вашій же неуважності.
“Ти як тато”
Ця фраза чітко ілюструє, що у вашому сімейному житті є певні розбіжності. Не показуйте дитині цього, не руйнуйте її щастя. Також ні в якому разі не сваріться та не критикуйте один одного при дитині. Інакше у малюка виникне думка, що одного дня йому доведеться обирати між вами. І він це зробить завчасно. До того ж, так ви втратите його авторитет. Батьки є впливовими тільки у командній роботі.
“Займи себе чимось, не заважай мені!”
Як правило, подібні фрази батьки говорять тоді, коли і справді заклопотані. Але не давайте дитині навіть подумати, що вона менш важлива, ніж ваші справи. Краще доступно поясніть їй ситуацію, що ви зараз не можете відволіктись. І скажіть, нехай вона поки вигадає гру, а ви приєднаєтесь згодом. Тільки не забудьте про свою обіцянку, якщо не хочете втратити у дитини довіру.
“Якщо ти ще раз так вчиниш…”
Загрози залякують дитину. Але аж ніяк не змушують її вас поважати. До того ж, одного разу дитина зрозуміє, що ці погрози порожні. Відтак, втратить довіру до ваших слів і стане ще більш неслухняною. Натомість, маніпулюйте речами більш реальними. Попередьте дитину. До прикладу, якщо вона продовжить поводитись нечемно, то буде позбавлена комп’ютерних ігор на три дні.
“Почекай, ось повернеться тато…”
Грати із дитиною у “доброго і злого поліцейського” не завжди варто. Особливо, якщо ці ролі залишаються незмінними. Відкладання покарання, яке буде здійснювати інший із батьків, може призвести до погіршення стосунків із дитиною у майбутньому. Дійте узгоджено, а не перекладайте відповідальність один на одного.
А як гадаєте ви, можуть ці фрази зашкодити дитині у майбутньому?
