Одного разу мене виховували

Мені було 17 років.

Літнім вечором я валявся на дивані з книжкою в руках. До мене підійшла мама. Губи в неї були стиснуті в тонку бліду ниточку. Що завжди було поганою ознакою.

– Скажи-ка будь ласка, – відрубала вона, – а це не тебе я випадково сьогодні бачила на вулиці кращим?

– Де саме? – Бездумно уточнив я.

– Тааак. – Не цілком виправдано зраділа мама. – Ти ще й не один раз курив. Зовсім добре. Ходімо бесіду поговоримо з твоїм татом.

Папа валявся на дивані і розважався перемиканням каналів телевізора. Побачивши нас, він зрозумів, що доведеться перерватися і з жалем відклав пульт на кота Кешу. Кеша заперечливо розплющив одне око, але тим і обмежився.

– Наш син курить. – похмуро сповістила мама.

– І? – Не понял батько. – Я теж курю. Причому з семи років. Ти куриш, наскільки мені відомо, з дванадцяти. А він хоча б дочекався настання свідомого віку. Я вважаю – прогрес.

– Тобі не здається, що було б краще, якби він взагалі у нас не курив?

– Здається. – Погодився тато. – Але він вже доросла людина і повинен сам вирішувати, що і як йому робити.

– А що щодо алкоголю?

– Ну … – зам’явся батько. – Мені з ранку на роботу, але в принципі я не проти. А привід який?

– Я про сина.

– Хороший привід, – погодився тато і звернувся до мене: – Ну синку, сьогодні хоч і запізніло, але відзначимо, нарешті, твоє поява на св …

– Перестань валяти дурня. – Перервала його мама. – Від нього майже щовечора після прогулянок пивом пахне.

– В його віці від мене майже щовечора пахло горілкою. – заперечив батько. – І потім: ти хоч раз бачила нашого сина п’яним? Ну, щоб його нудило, хитало, нісенітницю ніс?

– Ні. – насупився мама.

– Ось і я не бачив. Значить, п’є свідомо. Дотримує себе.

– Ну дивися … – Напівголосно прорекла мама. – Наблюдёт він тобі ще … А то, що він з дівками весь час якимись обжимается тебе не бентежить?

– Йому 17 років вже, – відмахнувся тато. – Мене б більше бентежило, якби він з ними не обжимався.

– Тобто, ти не заперечуєш, щоб він у нас став кращим алкоголіком?

– Я не заперечую, щоб він був самостійним і вмів відповідати за наслідки своїх дій. Щоб не пив і не курив тому, що сам для себе так вирішив.

А не тому, що так сказали.

– Я просто хочу захистити його від очевидних помилок …

– Він у будь-якому випадку наробить помилок. У нього вік такий – помилки робити. І на мене, так нехай вже краще робить очевидні. І під наглядом.

– Я не хочу все це заохочувати …

– І я не хочу. Але якщо забороняти, то буде тільки гірше.

– Так, – рішуче підвела риску мама, – побудь для різноманітності батьком. І серйозно поговори з ним про неприпустимість такої поведінки.

І не даючи опонентові можливостей для маневру, кинулася на кухню.

Папа перевів погляд на мене, стомлено зітхнув і сів.

– Синку, – глибокодумно промовив він, – твій інтерес до тютюну, алкоголю і протилежної статі на мій погляд цілком зрозумілий. Можна навіть сказати – природний. Як чоловік я тебе прекрасно розумію. Однак це сильно турбує і хвилює твою мать.

Я кивнув.

– Тому, – продовжив батько, – я настійно прошу тебе утриматися від куріння, алкоголю і безладних зв’язків …

Я знову кивнув. І перед тим, як включити телевізор тато напівголосно закінчив:

– … при мамі!

А ви вважаєте себе залежним від суспільної думки?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

NastjaZ
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector