У моєї подруги син – чудовий хлопець, Андрій. Вчився добре, закінчив ВНЗ, пішов працювати, було важко. Тепер багатий, власник бізнесу, будинок за містом, квартира в центрі – кажу ж – чудо, а не хлопець.
Але … як завжди є АЛЕ. Одружився він з Анькою. Страшна дівчина, з неблагополучної сім’ї, зла, заздрісна і жорстока. Це не слова моєї подруги, яка віддала єдиного сина в чіпкі лапи, це науковий факт.
Насамперед хитромудра дівка позбулася всіх друзів чоловіка. «Навіщо вони тут потрібні, тільки пити приїжджають, тягнуть з тебе гроші і час, в басейні купаються – толку від них нуль – їздять на тобі».
Потім послідовно позбулася родичів. Сім’я у Андрія велика і дружна – загальні застілля, привітання зі святами, часті дзвінки – хороша сім’я, міцна така.
Анька спершу очі закочувала на кожен дзвінок від родичів, важливі справи придумувала, коли їх в гості запрошували і мучилася уявною мігренню, коли до них хтось повинен приїхати.
Загалом незабаром тільки мама почала приїжджати зрідка, тому що з онукою дуже хотіла спілкуватися. І за сином, звичайно, сумувала.
Анька кожен раз скандал примудрялася влаштовувати.
Не істерику з криками, а тихо так, шипінням висловлювала матусі, що «ми так дитину не виховуємо, я вам вже п’ятсот раз про це говорила, але, мабуть, вам не зрозуміти» «подарунки свої не возіть дешеві, ми тільки в дорогому ходимо, а ви навезете – дівати немає куди».
Андрій поруч стояв і кивав, мовляв, мам, ну їй богу.
Вчора зустрічаємося я, вона і ще одна знайома. Подруга плаче, тремтячими руками смс показує. Там Анька їй пише, не соромлячись у виразах, що вони з Андрієм вирішили, що їй краще більше до них не приїжджати і купа ще всякої гидоти.
Вона ридає, каже Андрій дзвонив, зі словами: «Мамо, ну ти Аню дратуєш, вона після того як ти приїжджаєш, потім три дні в себе прийти не може».
Але не суть. Ми сидимо з нею зітхаємо, бідний Андрій, як так, та ось же не пощастило.
І тут наша знайома каже: А вона тут причому? Ти такого сина виховала, жорстокого і безсердечного.
Ой ну ми кричали на неї, що вона нічого не розуміє, він щось може зробити, якщо вона така, він заради сім’ї, заради миру в усьому світі, та ти б бачила якою він був дитиною, мамці в шостому класі листівку на 8 березня знаєш яку подарував?
Так ми тобі покажемо, там сердечко і квіточку сам намалював. І якби не ця Анька …
Вона плечима тільки знизала, каже, якщо людина не підла, то ніяка Анька не змусить чоловіка бути ним. І пішла.
А у мене раптом як пелена з очей спала.
Я все життя виховувалася в парадигмі – хорошому мужику дружина погана дісталася.
А тут на тобі.
Виявляється, людина підла бо підла, а не тому що її змусили такою бути злі чорти.
