Потихеньку світ звикає до жорстоких вбивств в Україні та важких боїв. Довжина лінії фронту складає тисячу кілометрів, але українці твердо тримають лінію розмежування між цивілізованим світом та московськими нелюдами у тяжких битвах.
У бої під Київ Володимир Путін послав армію Кадирова, щоб вона злякала українських воїнів. Як результат, був убитий чеченський командир генерал Магомед Тушаєв та спалено кадирівську військову колону у Бучі. Потім ці примітиви, які вижили, виставили в соцмережах матеріали, що в лісах під Києвом шукають націоналіста і фашиста Степана Бандеру.
Нагадаємо, що Степан Бандера як лідер націоналістичного руху, який боровся за становлення відновленої Української держави, був убитий агентом КДБ ще у далекому 1956 році у німецькому Мюнхені, де знаходився у політичній еміграції. С.Бандера розпочав боротьбу за створення оновленої Української держави ще наприкінці 20-х років минулого століття на теренах західної України, яка тоді входила до складу Польщі.
Тоді центральна та східна частина України стали радянською та увійшли до складу СРСР, а західна була приєднана до польської держави. З початком Другої світової війни і окупації Польщі українські націоналісти себе тісно пов’язали з Берліном, вважаючи нацистів меншим злом, ніж більшовиків.
Коли Гітлер напав на СРСР, Степан Бандера побачив можливість за допомогою німецької армії звільнити Україну від більшовиків і знову відновити українську державність. В принципі німецька військова розвідка Абвер обіцяла українським націоналістам підтримку у створенні Української держави. Українські націоналісти сформували два батальйони у складі Вермахту, які пізніше мали б скласти основу армії оновленої української держави.
Наприкінці червня 1941 р. Вермахт захопив Львів і С.Бандера вирішив, що настав момент публічно оголосити про відновлення Української держави. Між тим, політичне керівництво у Берліні “передумало”, вважаючи за краще для інтересів Третього Рейху безпосередньо управляти Україною і використовувати її природні багатства. Зрозумівши зміну відношення Гітлера щодо української державності, націоналісти на чолі з С.Бандерою за допомогою своїх збройних формувань організовують у Львові великий мітинг, де у присутності німецької адміністрації проголошують оновлену Українську державність.
Німці почали вимагати скасування рішення, погрожуючи військово-польовим трибуналом. Але українські патріоти відмовилися і залишилися при своїй позиції. Тоді нацисти заарештували Степана Бандеру та політичне керівництво націоналістів і кинули їх усіх до концентраційних таборів.
Але прибічники ідеї відновлення української державності не склали руки, а розпочали проти гітлерівців боротьбу, спочатку політичну, а потім і військову. Коли у 1944 р. в Україну повернулася Червона Армія, тоді націоналісти продовжили боротьбу вже з новими більшовицькими адміністраціями. Вона тривала до середини-кінця 50-х років минулого століття, але вона так налякала Москву, що та до цих пір вважає Степана Бандеру найбільшим ворогом.
Ідеологія рашизму його проголосила колаборантом нацистів, хоча Степан Бандера і його політичне оточення просиділи у концентраційних таборах з 1941 до 1945 років.
На російському телебаченні щоденно говорять про прибічників Степана Бандери як найбільшу небезпеку для Москви і чомусь для українського народу. Так що неписьменні вбивці-кадировці вирішили, що в Україні активно діє Степан Бандера та захотіли його схопити, але у такий комічний спосіб тільки ще раз його прославили.
Джерело: https://ne-vse.blogspot.com/
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Поділіться з друзями
