Вся наша компанія дуже любить Олену. Ми дружимо ще зі студентських років. Можна сказати, що ми не просто її любимо, але й водночас шкодуємо. Вона завжди була досить неуважна та розсіяна. Через це, вона притягує до себе багато життєвих негараздів і проблем. Ось до прикладу, її начальниця щодня їй хамить та погрожує, що скоро її звільнить, але це ще не основне.
Зі своїм чоловіком вона прожила 18 років, у них є дочка, яка вже досить давно живе окремо. Одного разу Олена зрозуміла, що чоловік їй зраджує. Все стандартно: почав з’являтися пізно вдома, на телефонні дзвінки не відповідає, а на питання реагує дуже нервово. Олена почала все частіше плакати та усвідомлювати, що вона більше нікому не потрібна.
Ми всі намагалися її підтримати і повторювали, що її чоловік – добрий та вірний. Але всі розуміли, що Олену потрібно рятувати. До того ж нещодавно, знайомий з нашої компанії помітив, що її Юра сидить з якоюсь незнайомкою в кафе. Звичайно, що ми їй про це не говорили. Ми вирішили підшукати для неї хорошого психолога. Їй обов’язково потрібно покращити свою самооцінку та навчитися не реагувати так гостро на все, що відбувається навколо.
Психолога ми знайшли, а дальше відбулося дещо неймовірне. Ми це називаємо маленьким дивом.
Олена прийшла вчасно, постукала. “Заходьте!” – відповіли їй.
– Ви записані на прийом? – запитав він.
– Так, там мої друзі вам телефонували…
– А, пригадую. Сідайте, які у вас проблеми?
– Здається, у мене сильна депресія…
– Чому? Як може виникнути депресія у такої чудової жінки?
Олена посміхнулася:
– Дякую вам. Але у мене дуже погана начальниця, постійно мене принижує…
– Який жах! – Психолог навіть підвівся. – Вас принижують? Слухайте, а будете трішки коньячку? Заодно розслабитися.
Олена не відмовилися, а потім розповіла про свої проблеми з самого початку.
– З даної ситуації є лише один вихід. Якщо ваша начальниця ще раз вам щось скаже – ви їй одразу: “Закрийте свій рот та не говоріть зі мною так”.
– Але хіба так можна? – здивувалася Олена.
– Я називаю це шоковою терапією, даний метод відмінно працює. А якщо і це не поможе, то просто вилийте їй каву або воду на голову.
– Але після такого мене одразу звільнять.
– Ви знайдете собі нову роботу. Зате, ви будете переможницею.
– Так! – радісно відповіла Олена. – Ви праві.
Потім вона розпочала тему про чоловіка:
– Скоріш за все, що він має когось на стороні. Слухайте, одягніть завтра зранку гарну сукню і зробіть макіяж.
– Навіщо?
– Ви ж жінка. Коли ви останній раз фарбувалися та одягали щось гарне?
– Навіть не зможу пригадати. Не було особливих приводів.
– А навіщо вам привід. Робіть це для себе, а ще приходьте теж пізно ввечері.
– Юра мій точно буде за мене хвилюватися.
– Тепер його черга трішки почати переживати за вас.
– Він буде мені телефонувати…
– А ви не відповідайте. Поставте телефон на беззвучний режим.
– А потім вдома мене детально про все розпочне розпитуватися…
– А ви просто розпочніть безтурботно сміятися.
Наступного ранку вона одягнула свою найкращу сукню та зробила дуже гарний макіяж. Чоловік звернув на неї увагу і запитався: “Ти куди так йдеш? У вас сьогодні корпоратив?”. Олена відповіла недбало: “Так, щось таке планується”. Жінці дуже сподобалася така роль.
На роботі її одразу помітила начальниця: “Олено, що за цирк ти тут влаштувала? Негайно йди змий свою косметику”.
Олена зі сміхом глянула начальниці в очі і промовила: “Заткніться і не смійте так зі мною розмовляти!”. В офісі наступила тиша. Начальниця наблизилася до Олени: “Ти що собі дозволяєш? Тебе звільнено!”.
Олена не розгубилася, вона підняла зі столу свою чашку та вилила рештки кави прямісінько на голову начальниці.
Начальниця закрилася одразу в своєму кабінеті, а потім ввечері покликала Олену до себе: “А ти Оленко, жінка з характером. Я передумала тебе звільняти. Я навіть випишу тобі премію”.
Додому Олена прийшла приблизно о першій ночі. Ми сиділи на кухні та пили вино. Давно я не бачила Оленку такою. Їй дзвонив Юра, але вона скидала дзвінки. “Психолог сказав мені, що це правильно”, – пояснювала вона.
Через декілька днів чоловік приїхав до неї на роботу і запросив в ресторан. Він ще довго вибачався та просив, щоб Олена від нього не йшла. Потім вони їхали в таксі і цілувалися на задньому сидінні, як в студентські роки.
У вівторок Олена заглянула до психолога, але на табличці, яка висіла на дверях писало: “Завгосп”. Минулого сеансу Олена не звернула на неї уваги. Жінка постукала, а там сидів все той же смішний чоловік. Він усміхнувся Олені:
– Проходьте.
– А ви що, не психолог?
– Ні, психолог у нас на третьому поверсі. А ви були такі нещасні минулого разу, що я вирішив вас підтримати.
Олена розсміялася:
– Моя розсіяність інколи буває досить корисною!
А вам сподобалася історія?
