– Це Надя, вона житиме з нами, – сказав Павло, коли розкладав речі незнайомої жінки у кімнаті. А його дружина Оля тільки від подиву відкрила рота.
Шокована, вона дивилася на незнайомку. Та поводилася досить нахабно: безцеремонно потопала в ванну, з’явилася звідти в халаті господині і з її улюбленим рушником на голові. По дорозі заявила:
– Ти не стій стовпом! По-перше, я їсти хочу. По-друге, мужик твій зараз прийде.
Ользі хотілося закричати і виставити її за двері. Але вона мовчала. Квартира належала чоловікові. І була тим самим майном, яке придбане до шлюбу. Взагалі-то нічого не віщувало біди. І вона жила добре.
До сьогоднішнього дня. Вона не працювала, гроші вдома були, чоловік добре заробляв. Володіла жінка безглуздим і примхливим характером. Знайомі жартували, що її Павло спеціально далекобійником влаштувався, щоб дружину довше не бачити.
Але любив він її сильно. Так всі вважали. І сама Оля. Правда, тепер її впевненість похитнулася. У день приїзду чоловіка гадала, що він їй привезе на цей раз?
Реальність перевершила всі очікування. Чоловік привів із собою незнайому жінку. Сказавши, що вона тепер буде жити з ними. Звуть Надя. І щоб Оля не заперечувала.
Зустрів її десь на трасі. Оля нічого зрозуміти не могла. Їй самій – 34 роки. Вона молода і красива. Цій бабі на вигляд років 50. Недоглянута, хамовита. Невже подібна жінка могла звабити її симпатичного чоловіка?
Хоча його вона старша всього на 10 років. І є чоловіки, яким подобаються дамочки, що старші від них. Але не такі ж!
– Чуєш, ти довго там стояти будеш? Я їсти хочу! – кричала Надя з кухні.
Оля пішла варити пельмені. Надя мовчала. Галя поставила перед нею тарілку і хотіла голубці для чоловіка дістати.
– Не зрозуміла. Ти що, напівфабрикатами мужика годуєш? І мені їх же хочеш давати? – підвела брову Надя.
– Ну та … – з ненавистю дивлячись на неї, відповіла дівчина.
Надя демонстративно відкрила вікно і викинула пельмені туди.
– Ти що робиш? – скрикнула Оля.
– Кішка з’їсть! А ти, голубонько, давай суп звари. Або картоплі посмаж! Зрозуміла? – і Надя пішла дивитися телевізор.
Коли Павло прийшов додому, Ольга втягла його на кухню і почала скаржитися.
– Вижени її! Навіщо ти її привіз? Хто вона така? Вона пельмені викинула! Вона … – жінка не доказала.
На кухні з’явилася Надя.
– Павле, ти чого її терпиш? Хороший мужик, з житлом, з грошима. А вона тобі навіть поїсти не може зготувати. Розпещена дочка мамина. Ще й скаржиться! – презирливо глянула на Галю.
– Я тут мешкаю. І я господиня! – стрепенулися Оля.
– Поки що так, – відповіла Надя.
І разом з чоловіком вони пішли в магазин. Зготувала Надя сама. У Ольги в цей день апетиту не було, але все-таки поїла. І чудовий борщ, і макарони по-флотськи.
Вона готувати не вміла і не любила. Але вирішила надолужити згаяне. Дивилася рецепти в Інтернеті. Не виходило спочатку. А потім вона увійшла у смак. І перестала Павла пиляти з будь-якого приводу.
Оля злякалася. Що противна Надя залишиться, а вона піде. Вона навіть мамі своїй нічого не сказала. Хоча зазвичай телефонувала їй з будь-якого приводу. А ось з найкращою подругою поділилася.
– Жени її геть! Самозванка! Я не уявляю, якби мій Сергій когось привів ось так, – почала роздавати поради подруга Ксеня.
– Ага, тобі добре. Квартира у вас загальна. Плюс твій Сергій заробляє взагалі нічого, ти сім’ю тягнеш. А у мене мого нічого немає! Все Павла! І він у мене гарний! А тепер все цій! – заридала Оля.
– Ну, подруга, спасибі. Я її підтримати хотіла, а вона мене ж і відкинула! Йди звідси. До свого Павла і його Наді! – обурилася Ксеня.
А так нічого начебто і не змінилося. Павло як і раніше з обожнюванням дивився на дружину. Вона все намагалася почати з ним розмову, чому він притягнув в будинок цю Надю.
І скільки вона буде жити у них ще? Але чоловік не бажав спілкуватися на цю тему. Надя влаштувалася працювати в магазин. А Оля раптом зрозуміла, як вона може вигнати самозванку: завагітніти.
До цього бажання мати дітей у неї не було. Вона і чоловікові сказала, що ставати матір’ю не хоче. Фігуру псувати, та й немає у неї до дітей любові. Але тепер зрозуміла: спосіб дієвий, повинен спрацювати!
Знайомі дивувалися змінам, які відбувалися з Олею. Готувати почала, не влаштовує істерик, як раніше, просто в ідеальну дружину перетворилася!
А потім сяюча Оля повідомила Павлові, що чекає дитину! Той був щасливий.
– Давно пора б! Тільки виховуй добре! Щоб потім з дому не вигнали, як мене! – зітхнула Надя.
– Як це … вигнали? – видихнула дівчина.
– Та ось так. Я виховувала синів свого чоловіка. Як рідних. А коли Костика мого не стало, вони мене за двері. Сказали, щоб не з’являлася більше. Я ж в них душу вклала, – на очах Ніни з’явилися сльози.
А дівчині вперше стало соромно. І навіть почала їй співчувати, промовивши:
– І що потім?
– Та нічого. Пити почала. Жити не хотіла. Тут твій мужик їде. Я зробила крок на дорогу. Він дивом загальмував. Довго з ним проговорили. Мізки мені вправив. І до себе жити покликав. Чужа зовсім людина. Я відразу почала вірити в те, що є хороші люди. Пощастило тобі, Олю, з чоловіком! – відгукнулася Надя.
У цей вечір вони вперше повечеряли втрьох. І Олі навіть перехотілося Надю виганяти. А та з посмішкою думала, що їй вдалося, схоже, перевиховати дружину Павла.
На наступний день до них дядько Павла приїхав з села в гості. І все кидав зацікавлені погляди в бік Наді. А погостивши тиждень, почав збиратися додому. І жінка з ним!
– У нашому віці треба поспішати! І від пропозицій не відмовлятися! Спасибі, що дали притулок! – посміхалася Надя.
А Олю за нею навіть почала сумувати. Життя якось змінилося. Змінилася і вона сама.
Доньку Галя народила. І хресною покликала Надю. Вони тепер з нею не розлий вода. На все літо Оля до них в село їде. Свіже повітря і малятку корисно! А чоловік її все дивується! Як змінилася до невпізнання його дружина! Вважає, що в цьому є заслуга Наді
Ось так одна випадкова зустріч з незнайомкою змінила життя молодої родини…
А ви вірите, що така ситуація – це звичайний збіг обставин чи дійсно доля?
