До нас часто приїжджають родичі у гості з інших міст. Тому я можу цілу ніч стояти на кухні й готувати для них щось смачненьке. А ще потім за стіл не маю часу сісти, бо бігаю навколо них, немов прислуга. Я ще з дитинства бачила, як моя мама та бабуся намагалися показати гостям, що вони чудові господині. Ну просто зі шкіри лізли – все заради похвали.
Інколи згадую, як вони годинами на кухні різали овочі для салату, чистили картоплю й так далі. Хіба варто ось так старатися? Ну приїдуть гості, переночували та поїхали додому. Це ж стільки часу та сил йде! Але мама щоразу запевняла, що я не права, і кожна хороша господиня повинна робити такий “ритуал”. Адже любі гості приїдуть втомлені з дороги та захочуть відпочити, а у квартирі безлад та порожній холодильник. Потім ще не вистачало, щоб про нас пліткувати почали. Тому кожен приїзд родича сприймався як прийом королеви.
Ну але зараз можна поїхати на море чи в санаторій. Тоді було літо, чоловікові та мені дали відпустку на роботі. Вирішили поїхати в Одесу на 2 тижні, тим паче, що його сестра Ірина там має невеликий будинок. Хоча спершу я соромилася ось так нахабно телефонувати та просити нас прийняти у гості.
Але Іра перша проявила ініціативу:
– Не треба орендувати житло чи їхати у готель. Ціни великі! Ви що таке собі придумали? Ми ж родина, давно не бачилися, так що приїжджаєте до нас у гості. – дорікала нам у слухавку.
А вже через декілька днів Іра махала нам рукою на вокзалі. По дорозі до будинку сказала:
– Тут неподалік є хороша їдальня, там страви дуже смачні. Та й ціни дешеві. Так що будете там їсти, бо у нас порожній холодильник. Ми з чоловіком там частенько буваємо, бо я не маю настрою годинами стояти на кухні й щось готувати.
Не стала з нею сваритися. Але хіба так можна? Ми приїхали втомлені з дороги, їхали цілу ніч, а сестра нам навіть чаю з канапками не запропонувала! Я б на її місці стільки смачного наготувала. А вона така лінива жінка. Як від неї ще чоловік не пішов?
Ми переночували у її будиночку, а наступного ранку забрали всі свої речі та заселилися до готелю. Там принаймні харчування входить у ціну номера. Але рік тому, коли Іра з чоловіком та дітками приїжджали до нас у гості, я спекла домашні тортик, пиріжки, суп зварила та салатики зробила. Навіть віддала їм нашу спальню, а самі тіснилися на невеликому дивані. Та навіть коли їхали на море, то привезли їм подарунки. А вона ось так “гостинно” нас зустріла…
Сестра вчинила правильно? Ви погоджуєтеся з тим, що про кожного гостя потрібно дбати?
