Історія, яка змусить вас бачити прекрасне в простих речах.
Одного разу на дитячому майданчику зустрілися дві дівчинки. Між ними зав’язалася розмова:
– Давно не було ніякого свята, – задумалася одна. – Шкода…
– А мені ні, – заявила друга.
– Чому? Ти що не любиш святкових днів?
– Звичайно, люблю. Та у мене кожен день – суцільне свято.
– Хіба таке можливо?
– Так. Ми відзначаємо дні народження.
– Може, день народження?
– Його ми святкуємо раз в рік, а дні народження у нас щодень. Це тато мій запровадив таку традицію.
– Цікаво, а як ви його святкуєте?
– Зранку ми усі разом прокидаємося і збираємося на кухні. Кожен бере склянку води і тато виголошує тост: “Сьогодні народився ще один чудовий день. Випиймо за це щастя”. Потім ми смачно снідаємо, співаючи веселі пісні.
– А що робити, якщо день вийде не таким хорошим? Наприклад, трапиться якась неприємність…
– Раніше таких днів було набагато більше, але після того, як у нашому житті з’явилося це свято, їх кількість різко зменшилася. Зараз у нас всі дні хороші або неймовірні.
– А чому тоді більше ніхто не святкує його?
– Тато каже, що люди просто не звертають уваги на це свято. На жаль, вони занадто заклопотані своїми буденними проблемами. Але ти можеш приєднатися до нас. Залишайся в п’ятницю на ніч, а суботній ранок розпочнеться з нашої традиційної урочистості.
А ви б хотіли святкувати “дні народження”?
