Повчальна історія для батьків, які з дитинства повинні вчити дітей радіти дрібницям.
Розмова двох дівчаток на дитячому майданчику:
– Не пригадую, коли останній раз було якесь свято. Якось сумно, – каже одна.
– А мені ні, – відповіла друга.
– Хіба ти не любиш святкових днів? – здивувалася перша.
– Звичайно, що люблю. Та для мене кожен день – свято.
– Як це? Я тобі не вірю.
– Просто. Я щодня відзначаю дні народження.
– Може, день народження?
– Його теж, але це лише раз на рік. Натомість свято, яке придумав мій тато, є кожного дня.
– А як відбувається святкування?
– Зранку татко будить мене з мамою. Ми одразу прямуємо на кухню, де випиваємо склянку води за народження нового прекрасного дня. Потім ми їмо мед і співаємо радісні пісні.
– Гаразд, але що робити, якщо день виявиться поганим?
– Після того, як ми почали святкувати дні народження у нашому житті більше немає негативних подій.
– А чому інші люди не святкують цього?
– Тато каже, що люди просто не помічають та ігнорують це свято. Проте, ти можеш залишитися на ночівлю в суботу і в неділю відсвяткувати разом з нами!
А ви радієте кожному прожитому дню?
