Оскільки сама я родом з невеличкого села, то свекруха взяла за звичку називати мене “селючкою”

Коли я одружилася зі своїм чоловіком, то мені довелося жити разом зі свекрухою. Його молодший брат тоді якраз служив, тому нам виділили його кімнату. Тоді я тільки починала працювати, тому зарплата у мене була досить маленька. Звичайно, що у деяких фінансових питаннях я залежала від свого чоловіка. Оскільки сама я родом з невеличкого села, то свекруха взяла за звичку називати мене “селючкою”. Я була досить скромна та спокійна, тому нічого та ніколи не говорила їй у відповідь.

Свекруха не любила не лише мене, але й свого сина, після народження, вона одразу віддала його на виховання бабусі. Згодом знову вийшла заміж і народила ще одну дитину.

З молодшого сина вона здувала пилинки. Коли ми переїхали до неї жити, то вона одразу поставила нас перед фактом – коли другий син повернеться з армії, потрібно буде зібрати всі речі і шукати собі іншу домівку. Чесно сказати, я на це і розраховувала. Коли у мене був токсикоз, вона мені вдихнути навіть спокійно не давала. 

Вона всіляко з мене знущалася, примушувала робити всю хатню роботу, коли мені було погано. Після повернення молодшого брата, ми вирішили орендувати квартиру. Там я мала змогу хоч трішки розслабитися. Свекруха нас майже ніколи не відвідувала.

Після армії, молодший брат втратив голову. Почав випивати і різник дівчат додому приводити. Згодом привів одну вагітну дівчину і сказав, що вона його наречена. Попри те, що дівчина була в положені, вона могла спокійно покурити і випити. За декілька років життя свекрухи змінилося в гіршу сторону. Спочатку свекруха намагалася всіляко знущатися з мене, а тепер її новоспечена наречена знущалася з неї. Інколи навіть могли побитися, часто моєму чоловікові доводилося туди приїжджати та викликати поліцію.

Незабаром ми отримали своє житло від фабрики, на якій працював чоловік. Наше життя стало налагоджуватися. Ми зважилися на другу дитину. Зі свекрухою практично не підтримували зв’язок, як би не було важко моєму чоловікові.

Коли свекруха стала старою та немічною, молодший син став виживати її з власного дому. Почав телефонувати нам і просити, щоб ми забрали її до себе. Я добре памятала, як вона до мене відносилася, тому попередила свого чоловіка, що її ноги у нашому домі не буде.

Вирішили відвезти її в село до далеких родичів. Там особливо не звертали на неї уваги, почалися проблеми зі здоров’ям, ось і померла. До чого я вела – потрібно ставитися до людей по-людськи. Я розуміла, що ніколи не стану для неї рідною донькою, але можна було просто мене поважати. Тепер моя невістка приїжджає до мене час від часу, але я завжди рада її бачити і всіляко підтримую, адже знаю, що інколи буває дуже важко в чужій сім’ї без рідних батьків.

Як ви вважаєте, чому свекруха недолюблювала свого старшого сина?

Lida
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector