Я була одружена чотири роки і так, я була дуже щаслива у цьому шлюбі. У нас було все, проте не дуже довго.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Я дізналася правду.
Правда про те, куди зникає мій чоловік та що з ним відбувається останнім часом. Він просто мені зрадив. Найгірше, він приводив свою коханку у нашу спальню і спав з нею там, поки я була у мами. Яка я дурепа. Чомусь він думав, що я ніколи про це не дізнаюся, проте йому тут не пощастило.
Я була максимально розлючена, тому і вирішила помститися йому. Звісно, я зробила не найкраще, але чим він керувався, коли лягав з нею в одне ліжко?
Та річ у тім, що він сам і не знав про те, що я його викрила на брехні. Тому, вмовила його купити квартиру для нас, бо до того часу жили в орендованій квартирі.
Тишком нишком я подала на розлучення, а всі листи, які надходили до нашої скриньки – я просто викидали, тому він і про це нічого не знав. Нас розлучили без його згоди, як ви вже могли зрозуміти. Він же був зайнятий думками про зовсім іншу жінку.
На квартиру ми заклали гроші порівно, ще й кредит взяли на чоловіка, але ми вже були розлучені.
Я спеціально одного разу вдавала, що міцно заснула і підслухала розмову чоловіка з коханкою про те, що зовсім скоро вони житимуть у новенькій квартирі. Мене вразило те, що він сказав їй про те, що хоче повісити на мене кредит відразу після нашого розлучення. Ось це і перекрило усі мої сумніви у неправильності мого вибору. Постійно я затягувала пошуки квартири, адже паралельно шукала житло і собі.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Я придбала собі квартиру, тому довго не зволікала, коли чоловік запропонував варіант для купівлі спільної квартири. Також, йому і кредит дали в банку.
У мене була думка Х – зникнути з його життя на завжди, але перед цим я хотіла забрати гроші з нашої схованки на кухні.
Звісно, я попросила у мами природно зателефонувати мені і вмовляти мене приїхати до неї.
Бачили б ви задоволений вираз обличчя чоловіка. Відразу кинувся телефонувати коханці.
Я ж часу не гаяла. Поїхала у магазин аби придбати собі перуку для того, аби вночі підкрастися в квартиру і забрати гроші. Так і зробила. Побачила коханку у своїй футболці на моїй подушці і пішла далі. Забрала гроші і відразу поїхала до мами.
Чомусь, я була переконана у тому, що чоловік навіть не буде телефонувати у поліцію і заявляти про зникнення грошей, адже так всі будуть підозрювати його коханку.
Минув тиждень. Я повернулася до дому і дізналася, що нас пограбували. Він сам розповів про те, що зраджував мені, також сказав, що гроші вкрала саме його коханка. Та він почав плакати і казати, що хоче жити зі мною далі, що буде більше працювати, аби все ж купити квартиру.
Я гарна актриса і удала, що сильно ображена на нього. Вигнала з дому геть!
За декілька днів на порозі стояв чоловік і сльозливо просив пробачення. Навіть квіти з цукерками приніс – щедрий.
Звісно, я не хотіла примирення з ним і відіслала його… до коханки, яка викрала його гроші і зруйнувала сім’ю.
Він, як справжній джентльмен заявив, що подасть на розлучення і я просто помру від голоду і холоду без нього, бо тоді мені прийдеться сплачувати половину кредиту.
Як я зраділа, коли показувала йому свідоцтво про розлучення. Єдине, що порадила йому – сходити до РАЦСу, аби там поставили вологу печатку у паспорті.
Тепер, я знову щаслива. Живу у своїй квартирі і насолоджуюся життям.
Визнаю, що я вчинила аморально, але він що, хіба краще?
Я дійсно леліяла його, як могла до того, як він почав зраджувати мені!
Він хотів зламати моє життя, а зламав своє, бо зараз заліз у шалені борги і почав постійно пити!
А ви змогли б зробити так, як я зі своїм колишнім?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– А я все хотів спитати: чому ти досі в прибиральницях? Лариса ж кликала в оператори. Там і чистіше, і платять більше. – Бо в операторів зміни жорсткі. А в мене Соня.
– Ти що робиш? Постав його. Рудий пес завмер біля бака. У зубах – мокре сіре кошеня, дрібне, аж прозоре від холоду. – Воно твоє? – буркнув пес, не озираючись. Чорна кішка сиділа під навісом кіоску.
Віра подзвонила в двері й одразу прибрала усмішку з обличчя. Двері відчинила жінка в домашній футболці, за її спиною десь у квартирі сміялася дитина. – Ви до кого?
– Олено, привіт, доню, – батько сказав це так тепло, що Інна навіть усміхнулась. – Це Інна. Тиша. – А… ну, привіт. Як ти? – Нормально. Ти ж дочці дзвонив, не мені.
– Дмитре, твоя черга. Він узяв мікрофон, глянув на Олену, потім – кудись у зал. – Олено, ти добра. Занадто добра для мене. І тому я не хочу починати шлюб із брехні.
– Ти серйозно міняєш замки? – Серйозно. Марина поставила пакети на підлогу. – Мамо, там діти. – А тут моя квартира. – Ти ж дала нам ще тиждень. – Я дала п’ять місяців.
25 фотографій, які обдурять ваші очі
– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені – каструлю по акції? Андрій навіть не підвів очей від кави. – Не “по акції”, а хорошу. Німецьку. – О, ну тоді я зворушена.
Ніжний і пишний кекс: З’їли все до останньої крихти
Свого часу, ти кинула мене, як непотрібне кошеня. Згадала лише тоді, коли я стала дорослою
– Ви Люба Сагайдак? – Ну я. – Я від юриста. Квартира на Троєщині. Після Поліни Кравець. Вона все заповіла вам. – Мені? – Вам. Ви єдина в заповіті. Люба мовчала так довго, що в слухавці перепитали: – Алло?
– Руки помий. І одразу за стіл, – Оля усміхнулася так, що Борис навіть куртку не зняв. – Що зламала? – Нічого. – Скільки треба? – Не гроші. – Тоді ще гірше.
