Ми з братом були справжніми друзями, нам завжди було весело разом. Але це лише поки я не одружився. Після знайомства з Олею, вона стала для мене найріднішою. Але після весілля нам було добре не довго. Вона була шаленою красунею, я завжди думав, що вона може піти від мене. Інтуїція мене не підвела…
Ми з Олею познайомились в кафе. Я був втомлений після важкого робочого дня і вирішив заглянути на вечерю в затишний заклад. Вона підсіла за мій столик. Красива, висока, довгонога, розкішна шатенка, хотіла посидіти зі мною. Я був скромним і не дуже впевненим в собі, хоча добре заробляв, мав пристойне життя і квартиру в центрі.
Мені тоді було 30 років. Я прагнув бути щасливим і відчувати, що мене люблять. Я постійно був на роботі або втомленим після неї, на дівчат і їхнє завоювання часу не було. Та й знайомитись з кимось мені було складно. Але з Олею ми, на диво, багато говорили і така собі випадкова зустріч закінчилась весіллям.
Спочатку у нас все було добре. На вихідних частенько до нас навідувались друзі, в тому числі й мій молодший брат, з яким ми завжди підтримували один одного. Брат був радий за мене, а я йому бажав такої ж жінки-красуні.
Згодом я помітив, що між мною і Олею щось не так. Наші стосунки різко змінились, між нами був лише побут. Жодного взаєморозуміння не було. Я був прагматичним по житті і вирішив перевірити дружину. Тому вирішив квартиру переписати на брата, щоб в разі розлучення Оля на неї не претендувала.
На вихідних я поїхав до батьків. Хотів зробити сюрприз, тож не попереджав. Але помітив, що їхні обличчя змінились. Брата вдома не було, я цілу годину намагався витягнути з них хоч декілька слів, щоб зрозуміти, що з ними сталось. Інтуїція підказувала, що щось сталось. Я сказав, що нікуди не піду, поки мені не розкажуть. Словом, виявилось, що в брата і Олі — стосунки. А мої батьки ще й це приховують це від мене. Я був у шоку.
Такого я точно не чекав, ще й від брата. Не хочу бачити обох. Ця зрада перетворила моє життя на пекло. Не просто зрада, а подвійна. Я вирішив просто розлучитись. Сподіваюсь, що колись Оля зрозуміє, що накоїла і кого втратила. Я б її не прийняв назад точно. Хоча я досі її кохаю… Але в моєму житті її більше не буде.
Єдине, я не знаю, що робити із братом. Все-таки він брат. Але пробачати таке? Нізащо. Як я можу таке пробачити? Я добре його вивчив за ці роки. Оля — лише одна з його списку.
Але найбільше я переживаю за квартиру. Усе те, що я заробляв впродовж життя, тепер належало йому. Тепер я вже розумію, що зробив по-дурному. Але що казати, я ж йому довіряв, а він… Після такого що від нього чекати? Якщо він не віддасть квартиру? Я багато чого накоїв.
Що тепер мені робити?
