По смерті бабусі Валі дістався її будинок в селі, неподалік від міста. Дівчина планувала його продати, але вийшло так, що переїхала туди жити. Причиною слугувало те, що у неї не вистачало грошей на оренду квартири. Оскільки в місто їздив регулярний транспорт з села, то цей переїзд був для неї зручним і вигідним.
Дівчина швидко познайомилася з сусідами. Більшість з них – це милі сімейні пари середніх років та пенсіонери. Серед них лише одна стара жінка постійно була похмурою і не йшла на контакт.
Будинок був в поганому стані, тому Валя почала увесь свій вільний час приділяти мінімальному ремонту. Одного дня вона фарбувала паркан в синій колір, коли побачила цю небалакучу сусідку. Дівчина вирішила з нею познайомитися. Привіталася, а старенька натомість витріщилася на неї. Зрештою Валя заговорила далі:
– Дивіться, я свій паркан фарбую і можу вам також помалювати, бо фарба залишилася.
Бабуся здивовано глянула і погодилася. Ось так вони почали спілкуватися. Дівчина допомагала старій жінці в побуті та по господарству, а та пригощала її яблуками і пиріжками. Вони разом пили чай і багато розмовляли.
Одного вечора сусід з будинку навпроти побачив Валю і сказав:
– Я б не радив тобі зв’язуватися з тією жінкою. Усі її предки займалися чорною магією і вона також чаклунка.
Валя не сприйняла цих слів серйозно і далі продовжувала ходити до бабусі.
За черговим чаюванням стара жінка пригостила дівчину особливим чаєм. Він не був схожий на звичайний трав’яний. Валя поцікавилася, що це за напій, а у відповідь почула:
– До добрих людей добро повертається бумерангом…
Дівчина вирішила, що це чай для зміцнення імунітету. Та після цього вечора її життя кардинально змінилося: у неї з’явилася пристойна робота і коханий чоловік.
Хоча Валіне життя покращилося, але продавати будинок в селі дівчина не хотіла. Вона почала приїжджати туди як на дачу, щоб подихати свіжим повітрям і навідати стареньку сусідку, з якою так здружилася. До бабусі завжди з’являлася з гостинцями.
Валя приїжджала туди майже кожних вихідних. Одного разу дівчина затрималася довше на роботі, тому потрапила в село тоді, коли було вже доволі темно. Зупинка в селі знаходиться на окраїні перед великим пустирем. Того вечора там була компанія п’яних людей. Чотири чоловіки побачили Валю і пішли за нею. Раптом з кущів вибігла величезна собака, яка почала на них гавкати, захищаючи дівчину. Мужики пішли геть, а Валя поспішила додому.
Вранці дівчина прийшла до бабусі на чай. Вона нічого не розповідала старенькій про свої пригоди, але за столом жінка сказала:
– Ти більше не ходи вечорами сама. Я вже стара, тому реакція у мене не та, що колись..
Бабуся загадково посміхнулася і змінила тему розмови…
А ви вірите в існування магії?
