Побутовий мазохізм – дивне збочення наших жінок

Часто серед домогосподарок можна помітити досить дивний звичай – так званий “побутовий мазохізм”.Це випадок, коли жінка задля похвали та демонстрації всім себе як відмінної господині може надто маніакально ставитися до своїх обов’язків.І заради такої похвали вона готова виснажувати себе до втоми. 

Ось, наприклад, пенсіонерка Зіна Андріївна, попри свій вік, звикла мити підлогу навкарачки з ганчіркою.Цю звичку жінка пояснює тим, що шваброю прибирають тільки ліниві, тому вона звикла так прибирати будинок, хоча має різкі болі у суглобах.Однак, про такий “героїчний” вчинок пані Зіна розповідає з гордістю, немов хоче показати, якою ціною їй це вдається. 

Світлана Василівна працює на хорошій роботі та обіймає чудову посаду.Жінка обожнює подорожувати та відкривати для себе нові горизонти, адже гроші для неї не проблема.Але майже щодня, після виснажливого робочого дня, жінка займається садівництвом разом зі своїм чоловіком.Щороку вони разом вирощують картоплю, огірки, помідори.Однак, навіщо їм такі жертви заради невеличкого урожаю, коли також до того “приємним” бонусом отримають радикуліт?Пані Світлана не може відповісти точно на запитання “для чого ці жертви?”,хоча у глибині душі жінка пишається своєю роботою на городі, адже на фоні решти людей, які у вільний час просто відпочивають, вона відчуває себе справжньою трудівницею та працелюбною бджілкою.

Фахівець Фаїна Петрівна 30 років тому була щасливою та коханою дружною, однак зараз тягне на спині не тільки господарство, але й чоловіка-алкоголіка.Звісно, що чоловік не одразу почав випивати та міняти дружину на чарку.Спершу все почалося з дружніх посиденьок та пропозицій трішки хильнути, потім – втрата бізнесу та роботи.Так чоловік перетворився з успішного підприємця на типового алкоголіка, який загруз у боргах, а єдині “подарунки” для дружини – це синці на тілі.Але жінка не хоче розлучатися з чоловіком та йти від нього, а просто й надалі мужньо терпить.Про свою витримку та терпіння пані Фаїна з гордістю розповідає всім, адже такий її статус “мучениці” в очах навколишніх здається шанованим, романтичним та навіть певною мірою акцентує серед звичних жінок. 

Я навела всього-на-всього декілька прикладів, однак ці історії – тільки крапля в морі.Для того, щоб показати свою героїчність, пенсіонерка Зіна повзає навкарачки з хворими колінками,Світлана  на грядках разом з помідорами зрощує хвору спину, Фаїна терпить свого чоловіка-алкоголіка та терпить його побої,свекруха Олена Сергіївна забороняє молодим батькам користуватися памперсами для немовлят і тим самим гарантує їй безсоння та плач малюка.Юлія все ще працює на роботі з мізерною зарплатою, однак є чудовим фахівцем, а продавчиня Марина ледь не щодня навідує свого коханого у тюрмі та носить йому важкі пакунки, а колись він просто написав їй в Інтернеті щодо оголошення.

Здається, що жінка зобов’язана терпіти такі випробовування все своє життя.Адже з дитинства нам розповідали про те, що потрібно жертвувати собою заради статусу хорошої господині.”Не валишся  з ніг  – не мати” – саме таке клеймо суспільство роками нав’язувало жінкам і є зараз неодмінним  важливим атрибутом нашого статусу в суспільстві. 

Навіщо потрібно так страждати ? Заради того, щоб про вас у когось склалася позитивна думка? 

У сусідки?

У свекрухи?

У колеги?

У чоловіка та дітей?

Здається, що більшості все одно на те, як ми важко страждаємо, щоб помити підлогу чи приготувати страву.Однак, чоловік та діти були б набагато щасливішими, коли в  обіймах були б вони, а не гумові рукавички, засіб для миття туалету та йоржик. 

Просто уявіть, скільки б часу ви провели зі своєю родиною чи друзями разом у компанії замість того, щоб витрачати свої сили на те, що не принесе щастя у першу чергу вам.Або скільки б нового та цікавого ви відкрили для себе, коли б обрали прочитання книги чи перегляд цікавої телепрограми, а не “побачення” зі шваброю та пилюкою. 

У таких людей є безлімітний запас енергії та вони б могли зробити багато корисного не тільки для себе, але й для навколишніх людей.Але ні, такі особи готові днями та ночами ходить з ганчіркою та мийним  засобом, які немов є продовженням їх руки. 

Хоча не потрібно забувати, що все наше життя – це  швидкоплинні моменти  й, на жаль, ніхто не може їх контролювати.

Сподіваюся, що наступні покоління все менше й менше будуть зустрічатися з таким клеймом як страждання жінки заради схвалення від навколишніх людей, а згодом й самі знищать цей дурний та хворий стандарт  господарки-мучениці. 

Хіба це може принести комусь радість, коли  такий тягар потрібно  виконувати  щодня заради хвилинної похвали ? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector