Мирослава народила донечку, знаючи, що вона буде виховувати її без батька

У мене є найкраща подруга Мирослава. З дитинства у неї була нелегка доля, постійні випробовування. Миросі було тільки 10 років, коли її мати захворіла. На жаль, лікарі не змогли нічим зарадити. А згодом батько почав пиячити. Казав, що так “лікує” своє горе. Тому дівчинка рано подорослішала та була господинею вдома. Одного вечора до неї зателефонували сусіди й сказали, що батька не стало. Ось так у 18 років вона залишилася без батьків. 

Ми познайомилися у поліклініці, ходили до одного лікаря на обстеження. Ми були на 9 місяці вагітності й вирішили, що будемо народжувати разом. Навіть лежали у сусідніх палатах. Тоді вона розповіла мені одну історію.

У Мирослави ще жодного разу не було хлопця. Вона красива дівчина, симпатична зовнішність та гарна фігура. Правда, дуже сором’язлива. Її подруги намагалася познайомити з кавалерами, але марно. Та й тоді дівчину цікавили не стосунки та романтичні побачення, а навчання. 

Закінчила університет з червоним дипломом, влаштувалася на хорошу роботу та купила невеличку однокімнатну квартиру. Ось їй вже 28 років, в подруг та колег вже є дітки. Хоча дівчина звикла до самотності, але мріяла стати матусею. Одного вечора поверталася після корпоративу додому. Там трішки перебрала з випивкою. Аж тут на зупинці її зустрів друг Петро й запропонував провести додому, мовляв, не годиться вночі самій гуляти. 

А потім все було ніби в тумані. Прокинулася зранку в ліжку з Петром й нічого не пам’ятала. Хлопець сказав, що вона перша почала до нього чіплятися. Він швидко зібрав свої речі та пішов додому. А через декілька тижнів Мирославу почало нудити. Досі згадує, як у неї тремтіли руки, коли купувала тест на вагітність. Сидить у ванній та не може повірити – дві смужки. 

Одразу зателефонувала до Петра. Але чоловік всіляко відмовлявся від дитини, адже той випадок для нього був всього-на-всього розвагою на одну ніч. Він не збирався ставати батьком та будувати якісь стосунки з дівчиною. Пропонував не народжувати та навіть давав гроші. Але Мирося не могла наважитися на такий крок, адже це гріх. Вирішила, що буде народжувати малюка й піклуватиметься про нього. 

Олеся народилася здоровенькою дитинкою, пологи пройшли легко. Коли дівчинку поклали на груди, то Мирося відучила, що вона тепер не сама у цьому світі. Намагалася дати доні все найкраще, адже любила її до нестями. А Петро не мав жодного бажання бачитися з донькою. Не визнає, що він біологічний батько. 

Тепер наші дітки товаришують, разом ходять у дитячий садочок. Бачу, що Мирослава дуже щаслива. Піклується про Лесю та каже, що вона – найбільший подарунок долі. 

 А ви б наважилися на такий крок, як Мирослава? Чому? 

Daryna
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector