Нещодавно моя подруга дитинства, яка вже давно живе і працює в Італії, повернулася на батьківщину і запропонувала мені зустрітися. Я дуже зраділа, коли вона мені зателефонувала, адже ми не бачилися вже дуже давно.
З Тамарою ми познайомилися ще в університеті і відтоді ми були нерозлучні. Після випускного кожна з нас пішла своєю дорогою. Тамара поїхала за кордон до мами, там вийшла заміж і влаштувала своє життя.
Я залишилася в нашому рідному місті, зустріла кохання свого життя. Ми одружилися, скоро у нас народилися двійнята. Я займалася дітьми і домом, паралельно встигала працювати. Спочатку було важко, але з роками ставало все легше. Зараз діти вже дорослі, у них є свої сім’ї. Ми з чоловіком побудували будинок за містом і перебралися туди, а діти часто нам привозять наших чудових онуків на вихідні. Їх у нас четверо.
Наша з Тамарою зустріч пройшла дуже тепло і душевно. Ми багато говорили, розповідали кожна про своє життя. Як виявилося, зараз Тамара розлучена і насолоджується життям наодинці з собою. Вона тричі виходила заміж, але дітей так і не наважилася народити. Вона постійно повторювала, що хоче жити заради себе і собі на втіху. Спочатку я не розуміла такої позиції, тому що дивлячись на фото своїх дітей і онуків в телефоні розуміла, що саме вони є сенсом мого життя. Я не розуміла Тамару, не розуміла як можна прожити все життя для себе коханої … Та, вона вільна і незалежна, вона має право робити те, що душа забажає. Але як можна прожити без теплих сімейних вечорів, кому дарувати всю свою любов і турботу?
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
В ході нашої душевної бесіди Тамара зізналася, що вона хотіла дітей, але ніколи не вірила в їх подяку і відданість стосовно батьків, тому, так і не наважилася народити.
Її життя було сповнене пригод, подорожей і яскравих емоцій. Вона показувала тисячі фотографій з різних куточків світу, а у мене в мобільному крім фото онуків і села не було більше нічого. В її житті на першому місці завжди були матеріальні цінності і внутрішня свобода, а не духовні речі і її не можна звинувачувати в цьому, адже, це її вибір.
Подруга переконувала мене, що маючи достаток, можна собі забезпечити безтурботну старість і не потрібно покладатися на подяку дітей і онуків. Потрібно бути самостійною і самодостатньою.
Чим більше ми з нею говорили, тим більше я розуміла, що Тамару дійсно нема за що засуджувати. Вона задоволена своїм життям і не шкодує про свій вибір і це найголовніше!
А що ви думаєте про таку життєву позицію Тамари?
Вирішила навідатися до невістки з самісінького ранку. Я розумію, що вона в декреті, але щоб довести до такого! Я все синові розповім!
Забутий рецепт чудодійного засобу від варикозного розширення судин
Фотограф Андреа Мартін створює казковий світ дітей і тварин
15 ознак, що йому просто зручно з тобою і не більше (пробач!)
З цими знаками Зодіаку краще ніколи не розлучатися. Їм просто неможливо знайти заміну
За що любити Козерога? Вони – найкращі. І знаєте чому?
Наречена молодша від чоловіка на 50 років. Як тільки вона згодилась на це весілля?
Вчора Орест сказав матері, що його дівчина вагітна і жінка зрозуміла, що тепер їй доведеться забезпечувати ще й невістку і майбутнього онука
Так довго збирали на однокімнатну квартиру. Тепер родичі просять племінника прописати
Минулого тижня, була п’ятниця, після роботи чоловік привів до нас свою доньку. Петро сказав, що колишня дружина зайнята і Іринці немає де ночувати. Я лише сказала, що хочу в суботу довше поспати і попросила не будити мене вранці
Вмиватися в душі не можна, оскільки це може погано позначитися на стані шкіри
Будьте вдячні – завжди і в будь-яких обставинах
Після тижневого проживання з чоловіком втомилася так, що сил моїх більше немає
12 осіб, які можуть стати героями сіквела “Невдахи”
Степан тер буряки свиням, як на подвір’я ступив кум, він приніс новину про його дружину
Вузол «Невидимий»: з’єднує дві нитки так, ніби вони з одного мотка
Неможливо було дивитися без сліз на цього старого. Перед смертю він думав не про свою долю, а про маленьке щеня
Моя мати була подругою одруженого чоловіка, від якого я і народився
Маленькі діти і дача. Гумор з картинками
