Залишався один день до найочікуванішого дня у році – Нового року. Так склалися карти, що я дізналася про коханку мого чоловіка, хоча я давно вже здогадувалася про це. Він постійно затримувався на роботі, не хотів бути зі мною.
У дочки нашої в цей час обірвалася довгоочікувана вагітність і я не могла не підтримати її. Олег теж підтримував, поки я всі три місяці була у доньки, та все ж він тільки телефонував їй. Ми з дочкою разом зрозуміли, що з нашим татусем щось не те, бор він був наче окрилений.
Коли у мене була обідня перерва на роботі, вирішила вибігти та придбати новорічний подарунок для доні, якби я тільки знала, що мій чоловік буде там обійматися з моєю знайомою Оксаною. Оксана дуже молода, красива дівчина, віку нашої доньки. Звичайно, що я підійшла з’ясувати ситуацію. Олег розгубився і сказав, що хоче поговорити зі мною в дома.
Прийшовши до дому я побачила спаковані валізи у коридорі, а чоловік просто мовчав і навіть не дивився мені в очі. Насправді, моя душа кричала в той момент, та я е хотіла цього показувати. Олег ненавидів скандалів, а тримати його біля себе я навіть і не хотіла – горда. Він же бо ще той мисливець, який буде задоволений не легкій здобичі.
Так, він був поруч. Той, з ким я провела найщасливіші дні мого життя. Рідний і коханий, та не мій. Він став на коліна і промовив:«Пробач, але жити без неї більше не можу. Дякую за дочку та ці довгі роки щастя, ти створила мене, але я мушу піти”. Встав і тихо пішов. На завжди.
Зрозуміло, що у мене не було ніякого настрою, тому всі свята я просто проревіла і провела на одинці з депресією. Донька зі своїм чоловіком поїхали закордон, аби гарно святкувати, добре що вони не бачили мене такою.
Та мою тишу обірвав дзвінок. Це була моя знайома, яка розповіла усі деталі мого чоловіка і цієї Оксани.
Як виявилося, вони познайомилися тоді, коли Олег чекав мене після роботи. Оксана просто виходила з офісу і привернула увагу. Звичайно, вона дуже гарна і молода, щойно закінчила університет. Та все ж я її не розумію, бо вона молода і перспективна, чому не знайти собі такого ж?
Після свят мені потрібно було вийти на роботу, а я так не хотіла. Не спала всю ніч.
Я зібралася з силами, пішла в офіс. Знаєте кого я там першого побачила? Оксану! Вона тихенько привіталася і побігла.
Жінки на роботі мене підтримали, оголосили їй бойкот.
Після робочого дня я спостерігала те, як мій чоловік обіймає це мале дівчисько, цілує та зустрічає з роботи. На її місці раніше була я! А зараз?
Ввечері я вирішила подивитися у дзеркало і зрозуміла, що все ж вік взяв своє. Я вже не така, якою була тоді, коли Олег закохався в мене.
У повному смутку я знайшла Оксану в соціальних мережах, де було безліч фото спільно з моїм Олегом. І як такою можна бути? Її краса – ідеальна! Жодного прищика, горбинки зайвого сантиметра ніде нема!
Після трьох місяців від цієї події Оксана взяла відпустку. Коли її не було на роботі, мені було так спокійно і комфортно, бо ніщо не нагадувало про цю біду. А ввечері, коли вибігала з офісу до дому, побачила Олега. Він сказав, що подає на розлучення, а я сподівалася, що ми все ж таки щеп будемо разом.
Наступного дня повернулася Оксана в офіс, роздавала усім подаруночки з моря. Хвалилася фото та тим, що у Єгипті дуже красиво.
На розлучення ми не витрачали багато часу, адже судовий процес минув швидко та без конфліктів.
У Оксани з’явилася каблучка, а згодом вона пішла у декретну відпустку. Мої колеги раділи за неї, а про мене геть забули. Мені так не приємно зараз бути у цій ситуації, але звільнитися з роботи – не можу, бо за що буду жити.
Мені 40 років. Я розлучена і живу сама. Важко повірити, що моє життя стане кращим. Олег щасливий тато двох дітей, а я добре що маю хоч дочку, та вже у чужій, іншій сім’ї.
Як тепер мені жити? Що порадите?
