Я щоразу повторюю сину, що не можна розмовляти з незнайомцями на майданчику, а тим паче кудись йти з ними, а він чемно киває на знак згоди. Але дійсно син дослухається до всіх порад чи просто удає, що почув мене?
Нам ще у дитячому садку вихователі розповідали про небезпечних незнайомців. Показували стандартні ситуації, які можуть відбуватися надворі та фрази “мама сказала тебе сьогодні забрати” або ж “я для тебе маю подарунок, але він у машині, ходімо зі мною”. Добре, що розповідають про це малюкам. Але чи дійсно все відбувається за ось таким сценарієм?
Досить легко завоювати довіру малюка. Їм тільки скажи щось хороше – і вони вже йдуть з незнайомцем за ручку, забувши про всі попередження виховательки. Бачила багато соціальних роликів, де знімали такі постанови. Майже всі малюки з радістю пішли з незнайомою дівчиною до машини!
А чому так все відбувається? Хіба у садку чи школі про це мало говорять?
Я вважаю, що такі незнайомці щоразу вигадують нові методи. Наприклад, навіть зовнішність. Адже діткам показують старого й страшного дядька, у такому довгому плащі та з бородою. Ще можуть бути окуляри чи капелюх, щоб зовсім обличчя не було видно. Але це не правильно. Злодієм може виявитися навіть молода та красива дівчина, у гарному платті на підборах. Чи навіть дитина приблизного віку. Все залежить від фантазії викрадача.
Та і всі малюки досить наївні та довірливі. Головне – знайти правильний підхід та слова. Можна сказати, що треба підібрати ключик.
Моя дитина точно не буде вірити незнайомцям – помилкова думка.
Мої подруги щоразу перед прогулянкою розповідають своїм дітям про різноманітні ситуації надворі. Пам’ятаю, як на відео одна жінка впевнено заявила “дитина точно не піде з незнайомцем!”, а потім побачила, як молода білявка за руку повела її чадо до машини.
Ось уявімо стандартну ситуацію:
Надворі хороша погода, декілька діток граються на майданчику. Раптом до когось підходить незнайома дівчина:
– Привіт, тебе звати Сашко? Я знаю твою маму, вона просила тебе провести додому.
– А я знайома твого тата, він купив для нас квитки у кіно. Ходімо?
– Ой, ну як ти виросла! Не пам’ятаєш мене? А я коли до вас у гості приходила, ось там за рогом стоїть твоя мама, вона зараз не може до тебе підійти та попросила мене забрати.
І ось тут наївні діти починають вірити. Адже у садку їм показували дорослого дядька, а тут така гарна дівчина, яка мило посміхається. Тим паче, що вона знає маму.
Потрібно якомога більше розповідати про такі ситуації, де головний герой – красива дівчина чи хлопець або навіть інша дитина у якості приманки. Все може бути. Такі знання зайвими не будуть, адже:
1. Малюк – не доросла дитина. Легко повірить незнайомцю, який завоював довіру одною фразою.
2. Дитина знатиме більше про свою безпеку.
3. Не залишати малюків самих на майданчику, краще, щоб хтось з дорослих за ними спостерігав.
4. Найкращий варіант – завжди бути з ним на зв’язку. Купити дитині мобільний телефон, щоб він міг вам зателефонувати.
А ви погоджуєтеся з такими словами? Що б ви могли порадити у такій ситуації?