Багато людей говорить, що нерідна дитина – це як непрочитана книга. Ти ніколи не будеш знати на 100%, що на тебе буде чекати в майбутньому, виховувати таких дітей досить складно. Звичайно, що і рідні діти також можуть бути з характером і підносити вам різноманітні сюрпризи. Я вважаю, що не можна ніколи ділити дітей на своїх та чужих.
Всі ми чуди такі фрази: гени не зміниш, дитина точно буде схожа на батьків. Але чи справді це так?
Я народилася в маленькому селі. Моя мама померла ще під час пологів, а батько сидів у в’язниці. Його визнали винним у вбивстві. Я не засуджую його за цей вчинок. Тоді в селі всі жителі жили за власними законами, нікому діла не було до кримінального кодексу. Я навіть не знаю, чи далі він перебуває у в’язниці, чи вийшов на волю.
З родичів у мене залишилася лише тітка. Але вона категорично не хотіла мене забирати до себе. ось так я і опинилася в дитячому будинку. А вже через два роки мене удочерили. Коли я була маленькою дівчинкою, то старалася бути завжди спокійною та вихованою. В підлітковому віці я різко змінилася…
Я часто сварилася зі своїми прийомними батьками, а потім взагалі почала красти.
Я пригадую, як батьки зі мною сідали і весь вечір розмовляли.
Вони намагалися мені пояснити, що моя поведінка дує їх турбує.
Коли мені виповнилося 16 років, підліткова криза минула. Я почала розуміти і прислухатися до своїх прийомних батьків. Все частіше почала обдумувати своє майбутнє.
Я більше не хотіла прогулювати школу та красти гроші. Все більше часу проводила за уроками. Моя успішність почала стрімко покращуватися. Згодом я навіть почала відвідувати музичну школу. Саме завдяки таким батькам, я не упустила руки і не здалася.
Університет я закінчила з червоним дипломом. Тепер у мене є високооплачувана робота. Я повністю задоволена своїм життям. Якби не зусилля моїх прийомних батьків, то цілком можливо, що я б закінчила, так само як і мій батько.
Зараз і я стала мамою. Зі всіх сил намагаюся подарувати своїй дитині всю свою любов та тепло.
Потрібно розуміти, що не у всіх поганих батьків народжуються недолугі діти. Велику роль відіграє правильне виховання. Часто можна почути про те, що в зразкових сім’ях діти виростають самозакоханими егоїстами. Просто потрібно проявляти неабияке терпіння і день за днем працювати з дітьми. Як тільки ви опускаєте руки, то вважайте, що ви втратили свою дитину.
Завжди намагайтеся налагодити відносини зі своїми дітьми. Рано чи пізно вони точно вам скажуть дякую за це!
А що ви думаєте з цього приводу?
