Моя донька живе в столиці. Вона у мене лікар. Нещодавно її запросили до Австрії на якусь наукову конференцію — я у тому нічогісінько не тямлю.
Довелося мені пожити трохи в неї, аби приглянути за її улюбленим котиком.
Вибігла в магазин по корм для рудого здорованя, повертаюся додому. Вже майже зайшла до під’їзду, аж раптом чую з-за спини:
– Здрастуйтє! Бог вас любіт! Ви ето знаєтє?
Обертаюся і бачу перед собою двох старших жінок. Одна тримає в руках сумку, схожу на авоську, інша — книгу “Сторожевая башня”. Не хочу ображати чиїсь почуття чи переконання, але ці “просвітники” ну дуже вже настирливими бувають.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Добрий день! Так, знаю. Але от у любові вашої організації до ближнього сумніваюся.
– Почєму ви так? Давайтє пагаварім.
– Не хочу. Знаю, що це нічим хорошим не закінчиться.
– Ми би нє билі так увєрєни в етом.
– Добре. Я тоді поставлю вам кілька запитань… Готові?
– Канєшна.
– Як я знаю, Бог колись давно розділив народи і дав кожному свою мову, щоб вилікувати від гордині?
– Нє совсєм…
– Вони так хотіли побудувати Вавилонську вежу і тим самим стати врівень з Богом, але не змогли цього зробити через мову. Так?
– Да, но…
– Після цього вони зробили висновки, що треба коритись Божій волі. Правильно?
– Да, верно!
– Люцифер відпав від Бога, коли захотів порушити Його волю.
– ….
– Отже, Божі церкви чинять волю Бога, а ті, хто не дотримується її – чинять волю іншої сторони. Так?
– Ну….
– Бог дав кожному народу свою мову, яка об’єднує людей між собою. Такою була Його воля. Ви проповідуєте Боже Слово мовою вбивці, тим самим переступаючи через Божий закон двічі. Немає про що нам із вами говорити.
Я розвернулася і пішла. Жінки ще довго стояли під моїм будинком і гаряче сперечалися. Може, мої слова хоча б одній із них відгукнулися і це дасть колись свої плоди.
Світлана Маєвська
Редактори “Цікаво про” повністю згідні з позицією пані Світлани. Бог подарував нам найкращу і наймилозвучнішу мову на весь світ. Чому ми нею нехтуємо? Якщо ми справді себе поважаємо – маємо нарешті усвідомити хто ми і чому повинні дякувати всевишньому за те, що народилися на святій українській землі.
Яка Ваша думка з цього приводу?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Фото з відкритих джерел
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
