Працюю акушером 8 років. Набачився всякого і трохи зачерствів на такій роботі, але цей випадок зовсім вибив мене з колії …
Того вечора я залишився на чергування і здійснював вечірній обхід по пологовому відділенню. В одній з палат я помітив дівчину, яка народила позавчора.
Пологи приймав мій колега, пройшли нормально, породілля сильно бригаду не діставала, стримувалася і майже не кричала.
А вчора сказав здивовано:
– Знаєш, а до Насті ніхто не так і не прийшов, дивно … за документами на кшталт благополучна, прописка є, всі обстеження на місці.
А зараз вона сиділа біля вікна і мовчки плакала … Вона підняла на мене великі зелені очі і … я пропав …
Світло-каштанове волосся, красиве, одухотворене обличчя і та невловима харизма, від якої щемить серце і хочеться приголубити жінку, захистити від усіх і вся … просто приголомшили мене з першого погляду.
Плакати вона могла з різних причин, таке часто буває після пологів, але я не міг пройти повз …
– Що трапилося, мила? Чи все у вас в порядку? Дивіться, скоро море сліз нам тут наллєте, санітарка Агнія Петрівна заматюкає, – не дуже вдало пожартував я.
Вона відповіла:
– Так все в порядку, просто … просто скоро виписка, і ми з дитиною поїдемо в порожню квартиру, я там навіть прибрати не встигла, вона перший раз в житті буде вдома, а там не прибрано.
Вона побачила здивування в моєму погляді, німе запитання і вирішила, мабуть, поділитися своєю сумною історією.
– Розумієте, лікарю, я в дитячому будинку з п’ятнадцяти років росла, батьків не стало, а родичам не до мене.- Мені вісімнадцять як виповнилося, так квартиру відразу дали, в університет поступила, ночами працюю.- Коли познайомилася з хлопцем, думала, що це любов, а він дізнався, що я вагітна і пропав, розумієте?
Ми продовжили з нею розмову …
Говорили про все на світі, як ніби знали одне одного все життя. Всю ніч я провів у її палаті. Благо, вона одна там лежала.
Ні, ви не подумайте нічого поганого … Ми просто розмовляли і … ніяк не могли зійти нанівець, я нутром відчував споріднену душу, вона, мабуть, – теж.
Я намагався підтримати її, як міг, говорив, головне – дитина здорова, у неї народилася дочка, а все інше додасться. Коли настала пора виписуватися, ми виходили з пологового будинку разом. Я замовив машину, квіти і відвіз свою жінку-мрію до неї на квартиру.
Там, засукавши рукава, взявся за прибирання (адже моя Настя так переживала, що привезе доньку в брудну квартиру …). А прибирання-то там … зовсім мало, акуратненько вона жила, все по своїх місцях розставлено.
Загалом, через пару годин все блищало, але більше всього – її щасливі очі Ось уже п’ять років, як ми з Настею в законному шлюбі, у нас народився один син, а зараз ми чекаємо на третю дитину.
Ніколи б не подумав, що любов наздожене мене на … роботі. Однак так сталося.
