Костик був за освітою звичайним інженером. Керував невеликою компанією – послуги відеонагляду за приватними секторами. Звісно, були моменти, коли чоловік жив від зарплати до зарплати та рахував кожну копійку. Таке життя, сьогодні у тебе поганий день, а завтра вже і на твоїй вулиці свято. То смуга біла, то смуга чорна…
Та йому чогось не вистачало, було відчуття порожнечі у душі. Рік тому він розлучився з дружиною, є донька. Але вони живуть в іншій області, том бачаться досить рідко. Та і сама дівчина не дуже то й хоче йти на контакт з батьком. Хотілося б знайти ту саму жінку, яка б зустрічала його з роботи, робила вдома затишок та просто була поруч. Вірив, що скоро знайде кохання свого життя.
Я знаю чоловіка ще з часів гуртожитку, разом навчалися та жили. У нього є багато пунктиків щодо ідеальної дівчини – струнка, але не дуже худа, щоб волосся було тільки довге та темного відтінку, щоб вміла смачно готувати та щоб мала почуття гумору. А, і щоб дуже вимогливою не була, бо Костя не любив посиденьки у ресторані та нічних клубах, йому добре і вдома перед телевізором.
Звісно, що його анкета була на всіх сайтах знайомств. Були гламурні кралі, які хотіли на перше побачення букет зі 101 троянди чи вечерю в елітному ресторані. А ще траплялися зануди – на вигляд сірі мишки, нічого цікавого. Та нарешті він знайшов ту саму дівчину.
Настя мала відмінне почуття гумору, писала про кумедні історії та анекдоти. Полюбляла домашні посиденьки та подорожувати різними містами України. А ще мала гарну фігуру, декілька разів на тиждень ходила у зал. Ось пара і домовилася про першу зустріч.
Чоловік одягнув свій піджак, який ще на випускний колись купляв. Але на букет не розщедрився – рано ще. Та і то марна справа, вони ж все одно зів’януть. От чекає Настю 10 хвилин. “Ну всі дівчата завжди запізнюються на перше побачення” – думав Костя. А потім минуло ще 20 хвилин. Вирішив їй зателефонувати – не підіймає слухавки. Можливо, що просто не чує? Так минула година, але Анастасії не було. Чоловік розлютився та пішов додому. Однак, там на нього чекав “приємний” сюрприз.
Костя ввімкнув ноутбук та побачив повідомлення від дівчини:
– Я заздалегідь прийшла до ресторану. Але заховалася за дерево. Чесно, ти мене розчарував! Ти одягався у темряві? У тебе старий піджак, який на тобі тріщить по швах. А взуття? Я вже мовчу про твою зачіску. Міг би прийняти душ та нормально голову помити. Мені буде соромно не те, що сідати за один столик з таким чоловіком, але й просто стояти поряд!
Костик одразу заблокував обліковий запис дівчини та видалив її номер з телефону. Такі різкі слова дуже образили. Підійшов до дзеркала і почав розглядати себе. “Ну так, піджак вже не по фігурі сидить. А волосся у мене таке з дитинства неслухняне” – думав чоловік. Цілу ніч не міг заснути, адже мучило одне питання – що з ним не так? Вирішив почали невеликі зміни у житті. Купив абонемент у спортивний зал, замовив новий костюм в ательє. А потім, коли отримав зарплату, придбав нову пару взуття.
Просто тут спрацював “принцип болю” – людина не буде змінюватися то тих пір, поки йому не зроблять боляче. Часто погане слово пробуджує мотивацію на нові зміни. Настя стала саме цим індикатором для Костянтина.
Так, йому було неприємно читати такі речі про себе. Звісно, що якби вам таке сказали, то ви б також образилися! Але завдяки цьому повідомленню хтось наважився змінитися.
Та і не тільки у звичайних працівників виникає такий період у житті. Ось прочитайте біографію будь-якої акторки чи співака. У них також був “принцип болю” – хвороби, криза, розлучення, втрата близької людини. Повірте, ніхто не може змінитися просто так. Завжди є причина.
Чи погоджуєтеся ви зі словами автора статті?
