Прийшла зима, а з нею впала і біда на голову Ніни Іванівни. Рідний єдиний син Микола, 43 років від роду, відправив її зимувати на дачу.
Дача – це голосно сказано! Так, ледь утеплена халупа, яку Ніна Іванівна ще з чоловіком (нині покійним) будувала ще за радянської влади. Будиночок у них так собі, а от сама ділянка в хорошому місці і цілих 15 соток!
Ці 15 соток годували всю їхню родину не один десяток років. На нову сукню Ніна Іванівна грошей шкодувала, а на дорогі саджанці або машину гною з сусіднього села – ніколи.
Багато сусідів їй заздрили, хоча чому тут заздрити? Всі бачили, що Ніна Іванівна працювала в городі з ранку і до ночі. Все про город знає, з сусідами і розсадою і урожаєм ділиться. Добра бабуся. Слова поганого ніколи ні про кого не скаже, навіть про свого непутящого сина Кольку.
Так то він непоганий ніби, але його друга дружина справжнім стерво виявилася. Нищить Ніну Іванівну своїми причіпками. Все їй було не так. Те огірки гірчать, то не такий запах від Ніни Іванівни.
Років п’ять тому Ніна Іванівна була змушена продати свою однокімнатну квартиру, щоб віддати картярський борг Кольки. Боялася, що вб’ють його за борги.
Колька був вдячний матері і поселив її у свою двокімнатну квартиру. Але нова невістка життя бабусі не дає. Трапився там днями якийсь скандал. Ніна Іванівна не розказує про нього особливо, все сина виправдовує … Каже, що буде зимувати на дачі.
– «Миколка сказав, що мені повітря свіже потрібне, обігрівач привіз ось хороший, телевізор маленький дав, перезимую … Не турбуйтеся».
Так як же не турбуватися ?! На нашій вулиці зимують всього в трьох будинках. Добре сусідка (теж пенсіонерка) побачила, як Ніна Іванівна в відро снігу нагортає, і завела її до себе в будинок відігрітися.
У своїй халупі бабуся просто замерзне. Сусідка каже, що залишить на зиму Ніну Іванівну у себе, благо дача велика і тепла. Разом будуть в’язати, розсаду вирощувати.
А по весні, як тільки побачать Кольку, все скажуть йому в обличчя. Про те, як він з матір’ю рідною вчинив – вигнав взимку мерзнути в халупі. При цьому всі соління й варення заздалегідь з погреба вивіз.
Як ви вважаєте, після такого вчинку варто називати Миколу сином?
