Тоді до кімнати зайшов чоловік. Мій Петро. Він був одягнений у домашній халат та капці. Він не очікував мене побачити у чужій квартирі. І я його також.
Ми одружилися майже 20 років тому. Познайомилися ще на першому курсі, разом сиділи на парах та готувалися до семінарів. Він мені одразу сподобався, та й Петро часто показував, що має до мене почуття. Ось так ми прозустрічалися 4 роки, після захисту диплому одразу віднесли заяву до РАЦСу. А через рік у нас народилася донечка Марічка. Тоді я почулася немов на сьомому небі від щастя. Ось моя мрія – коханий чоловік, здорова дитинка. Що ще треба?
Зараз Марія навчається та паралельно працює в іншому місті. Нещодавно її хлопець зробив пропозицію та пара помалу готується до весілля. Приїжджають до нас у гості на вихідні та свята. Приємно бачити, що Андрій робить дівчину щасливою щодня. Знаю, що він буде найкращим чоловіком для донечки.
Після того, як Марічка переїхала, думала, що у нас з чоловіком почнеться друга молодість. Адже мої подруги розповідали, що після того, як їх діти вступили до університету та покинули батьківський дім, вони з чоловіками почали проводити багато часу разом. Немов повернулися у той період, коли ще тільки починали зустрічатися. Здається, що помолодшали років так на 10 точно й у парі знову та сама пристрасть та романтика.
Однак, у Петра була специфічна робота. Могли у п’ятницю вечері зателефонувати й попросити вийти на цілу зміну у суботу. Але я тоді хотіла піти у кафе та кіно, прогулятися парком чи просто дома відпочити удвох. Звісно, що чоловік намагався залагодити провину й ми щовечора старалися гуляти хоча б годинку у сквері буля нашого будинку.
Я працювала медсестрою, часто їздила на виклик додому. Часто брала додаткові зміни, адже чоловіка вдома нема – навіщо самій спати у чотирьох стінах? А так на роботі буду корисною та допоможу. Ось нещодавно зателефонували до диспетчера й сказали, що на сусідній вулиці у маленького хлопчика піднялася температура, майже 40 градусів. Я тоді була на зміні. Коли справа стосується маленьких діток, я завжди рвуся на допомогу першою. Швидко схопила всі необхідні ліки та поїхала на зазначену адресу.
Двері відчинила красива та доглянута білявка. Видно, що вона себе любить – свіжий манікюр та педикюр, золоті сережки та браслет. Однак, помітила, що у квартирі досить чисто й прибрано. Невже вона хороша господиня чи просто наймає хатню робітницю?
– Будь ласка, принесіть мені рушник – попросила я жінку, а сама нагнулася до малюка поміряти температуру.
– Гаразд. Петре, прийди сюди, будь ласка! – погукала білявка.
І тут до кімнати зайшов мій чоловік. Він мовчки дав мені рушник та навіть не дивився у мою сторону. Мене немов током вдарило. А тут до нього підбігла дівчинка маленька:
– Татку, візьми мене на ручки!
– Я віднесу тебе до кімнати – сказав чоловік та швидко вийшов з кімнати.
Я зробила все необхідне для того, щоб хлопчику стало легше. А потім все немов у тумані – двері, ліфт та кабінет у лікарні Я голосно кричала від болю, що деякі колеги прибігли на допомогу й вкололи мені заспокійливе. Не пам’ятаю, чи навіть попрощалася з тою жінкою.
Зараз я живу у доньки та її нареченого. Не могла приховувати від неї такої правди, тому наступного дня одразу все розказала.Вже через годину вона з Андрієм приїхали до мене додому та забрали всі речі. А я просто сиділа мовчки, не мала сил навіть піднятися. На роботі взяла відпустку. Петро часто до мене телефонував, декілька разів приїжджав, але зять його навіть на поріг не пускав. Спершу я сподівалася, що зможу забути це. Але виявилося, що це його рідні діти – хлопчик та дівчинка, на вигляд років по 10 кожному. Невже він стільки років мене обманював? Марія після того, як дізналася про зведених братика й сестричку сказала, що у неї більше нема батька. Навіть на весілля його не запросила.
Зараз я подала документи на розчулення та поділ майна. Не хочу навіть бачити колишнього чоловіка.
На вашу думку, жінка правильно вчинила? А ви б змогли пробачити зраду для того, щоб зберегти родину?
