Нарешті моя заповітна мрія збулася: я придбала квартиру. Звичайно, що не обійшлося без кредиту, але тепер вона моя! Як тільки я переселилася, то одразу обдзвонила всіх своїх знайомих та друзів і запросила на новосілля. Люди, які зазвичай приходять на новосілля, що дарують?
Звичайно, що всі необхідні побутові речі. Мої колишні однокурсники зібрали гроші та купили мені телевізор в кімнату, а інші принесли корисні дрібнички: фен, посуд, сковорідку. І лише мій друг дитинства вирішив виділитися серед всіх інших.
Він запізнився, незграбно розстебнув куртку та мимоволі почав витягати білого цуценя. Ось так збулася моя дитяча мрія – завести чотирилапого друга. Гості в один момент перестали розглядати квартиру та почали бавитися з презентом:
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Який гарний!
– І очі такі великі!
– Це у нас дівчинка чи хлопчик?
– А яка це порода?
– Це у нас ретривер, – почав розповідати Гоша. – Йому нещодавно виповнилося всього півтора місяця, хлопчик з хорошим родоводом.
Я взяла документи на собаку і поклала в одну з моїх шаф:
– А ти не думав про те, як його назвати?
– Залишив вибір за тобою. Але ти повинна знати, що цуценята цього посліду повинні носити клички на букву “К”, такі правила, нічого з цим не вдієш.
Наступну годину всі мізкували, та наввипередки почали придумувати різноманітні клички.
– Назви його Кокс! – голосно сміючись, запропонував Павло.
– Ти що таке не розумне говориш?- крикнула на нього дружина Тетяна. – Уявляєш, що про нашу Дарію сусіди подумають?
Невдовзі гості всі роз’їхалися, а все ще безіменне щенятко солодко спало на килимку в кімнаті. Я прибрала квартиру та вирішила ще раз прокрутити в пам’яті, всі названі моїми друзями клички. Але чомусь нічого взагалі не подобалося, от хіба що “Кокс”, але справді воно звучить досить вульгарно. А якщо його назвати, припустимо – Кокос?
– Кокос, – тихо промовила я, пробуючи кличку “на смак”. Щеня відкрило свої оченята та одразу прибігло до мене. Я посадила його до себе на коліна та промовила:
– Вітаю тебе – ти тепер вдома.
З того моменту минув вже рік. Кокос підріс, став красивим та слухняним псом. Але слухняним він виявився до того моменту, поки в ньому не прокинувся мисливський інстинкт. Він перестав реагувати на мій голос, я тільки й бачила, як з горизонту зникає моя собака та кішка, за якою він погнав.
Я до останнього надіялася, що він знайде дорогу назад та повернеться до мене у невеличкий скверик, де ми з ним любили гуляти. Але, на жаль…
Говорять, що собаки дуже схожі на своїх господарів, ось цей факт підтвердився і зі мною. Бо з огляду на те, що мені важко орієнтуватися в малознайомій місцевості, нерозумно було розраховувати на те, що пес самостійно зорієнтується та знайде дорогу назад. Я його шукала до настання ночі, але все безрезультатно.
Зі смутком я повернулася до себе додому, сіла за свій комп’ютер і почала набирати оголошення про те, що пропала собака.
Я роздрукувала приблизно сотню однакових примірників. Настав світанок і я одразу взялася за діло. Розклеїла оголошення по цілому мікрорайоні. Пройшов день, потім тиждень, але ніхто за вказаним номером так мені і не зателефонував. Я старалася зі всіх сил тримати себе в руках, але у мене це погано виходило.
Пройшов місяць, у мене зовсім вже не залишилося надії, а ось моя депресія, навпаки, набрала обертів і почала штурмувати мене мало не щодня. Приходити в пусту квартиру мені було нестерпно важко, тому я вирішила, завести іншу собаку.
Зателефонувала я в клуб собаківництва, поспілкувалася з головою секції лабрадорів-ретриверів.
– Наша Анда нещодавно народила цуценят, можете приїхати та подивитися на них.
Я не роздумуючи одразу виїхала. У них було три дівчинки та чотири хлопчики. Мені приглянувся один маленький, кольору топленого молока, який дивився на мене своїми величезними оченятами.
Додому я поверталася вже з новим другом. Вийшла я з маршрутки і не встигла пройти навіть декілька метрів, як почула:
– Кокос, апорт!
Я cхвильовано озирнулася.
Високий та стрункий хлопець кинув палицю, за якою швиденько побігла моя собака!
– Кокос! – крикнула я зі всіх сил. Пес загальмував лапками, обернувся до мене та побіг у мою сторону.
– Знайшовся – я почала його обіймати, а у самої на очах з’явилися сльози.
– Це ваш пес? – вирішив запитатися хлопець.
– Одразу ж видно, що він мій! Пішли додому, Кокос!
– Дівчино, а ви не забули про винагороду? – крикнув хлопець мені у слід.
Від таких слів у мене навіть перехопило подих:
– Ти взяв, та присвоїв чужу собаку, а тепер хочеш грошей?
– Я її знайшов!
– А чому не повернув її назад?
– А кому я мав її повернути?
– Ти ж знаєш як звати пса, значить читав оголошення про нього.
– Перечитував його декілька разів – вони на кожному стовпі розвішані. – Ось, полюбуйся, що ти написала там.
Це ж треба було бути такою неуважною. Я все розповіда про свою собаку, але забула вказати свій номер.
– Вибачте, зараз я пошукаю гроші.
– Мені б краще натурою віддати винагороду, – посміхнувся незнайомець.
– Ви що, зійшли з глузду?
– Ні, просто я вже звик до Кокосу, а тепер у мене немає чотирилапого друга, а я бачу, що у вас аж двоє. Віддайте мені маленького. Я назву його Кокос-молодший.
– У нього ім’я повинно починатися на букву “А”.
– Ну, тоді Ананас.
– Дивна кличка.
– Ну гаразд, тримайте, – я акуратно простягнула маленьке цуценя. – Але обов’язково зателефонуйте мені, я розповім вам, як правильно за ним доглядати.
Він наздогнав мене у самого під’їзду.
– Ви знову забули написати свій номер! А як вас звати взагалі?
– Дарія. Записуйте мій номер.
Через три роки, ми якраз закінчували вечеряти, коли в кухню прибігли Кокос та Ананас.
– Напевне, наш синочок прокинувся, – сказала я чоловікові.
– Я тобі говорив, що ретривери – найкращі в світі няньки,- широко усміхнувся Андрій і пішов в кімнату до сина.
А вам сподобалася історія?
Свекруха мене, як невістку, відразу не сприйняла. Затялась, сказала, що навіть на наше весілля не прийде. Слова свого дотримала. В ту суботу, коли ми з чоловіком побрались, вона пішла копати картоплю
Простий розчин від якого ваші квіти будуть гарно цвісти
Програма очищення організму, яка виручить вас за один день
Кращі маски для глибинної підтяжки шкіри обличчя – готуємо у домашніх умовах та тішимось результатам!
– Ти знову перекинув на мій рахунок? – Віра навіть не підняла очей від телефона. – А ти знову зробиш вигляд, що тобі це неприємно? – Павло поклав на стіл ключі від машини.
Жіноча помста – річ цікава. Чому? Ви тільки почитайте, що моя подруга Танька вчудила!
Короткий психологічний тест, який відкриє Вам очі на власну особистість
Замість пояснень Ігор почув, що дружина подає на розлучення! І це після всього, що між ними було
Через свою різкість посварилась зі свахою і невісткою. Та я вважаю, що все зробила правильно
Пропустила весілля дітей, бо заробляла їм на життя. А вони мені ще й як віддячили
Начальник звільнив стару прибиральницю, а вона сказала йому три слова, які повністю змінили його життя
Я сказала свекрусі, що вона може пожити у мене всього декілька днів, а потім нехай сама вирішує свої проблеми. Я її у гості до себе не запрошувала, а тим паче не дозволяла тут жити. А пані Галина подумала, що я просто так жартую і мій чоловік також посміявся
“Олю, ти така класна!” – із захопленням сказала подруга. “Так, я знаю”, – відповіла впевнено
Та хіба так можна – проміняти ювілей рідної матері на вечірку з друзями?Я ще за місяць до свята попередила сина з невісткою. А вони сидять у телефонах, голови не підіймають – тільки кивають у відповідь
Двадцять одна дитина. І у всіх одна мама
Все, що вам потрібно знати про відносини з дівчиною, яка довгий час була самотня
10 українських зимових казок, які варто прочитати дітям
Свекруха вперше вирішила зробити подарунок своїй онучці на її 10-річчя. Вона поштою надіслала пакунок
Під час прогулянки до дівчини підійшла бродяча кішка і почала просити про допомогу
