Ми наважилися на такий рішучий крок декілька років тому. Дівчинка нам одразу сподобалася – красива, гарні оченятка та посмішка. Але зовсім не йшла з нами на контакт й поводилася нахабно. Вихователька нам по секрету розповіла, що її хотіли до нас вдочерити декілька родин. Але чому в останнім момент забирали свої папери та більше ніколи не приїжджали до дівчинки. Можливо, через це вона досить холодно себе поводить, адже не хоче вкотре довіритися незнайомим та розчаруватися….
Нам розповідали, що дівчинка дуже впевнена в собі та завжди добивається поставленої мети, її енергію просто потрібно вчасно спрямувати у русло. Нам потрібно було одразу зрозуміти, що адміністрація будинку просто намагається швидше позбутися від цієї дівчинки, але тоді нам було не до цього.
Нам стало її дуже школа. Ми вирішили, що дівчинку потрібно негайно рятувати.
Згодом ми зрозуміли, що у неї немає ніяких лідерських навичок, вона просто полюбляє хамити та грубіянити всім, хто їй щось починає не дозволяти. Мене з чоловіком взагалі не поважає. Ми намагалися виховувати її строго, але ніколи не кричали та не ображали, завжди пояснювали все. Майже кожного дня нам телефонують з дитячого садочку і повторюють, що вона ображає всіх дітей, задирається, кричить на вихователів. Деколи нам здавалося, що вона просто жила весь цей час в якомусь лісі.
Ми звернулися до психолога. Спеціаліст сказав, що це явище тимчасове, згодом все пройде, їй просто важко адаптуватися до навколишнього середовища.
Але цей період затягнувся на довгі місяці і кінця, і краю йому не було видно.
Як тільки почитаєш говорити з нею ласкавими словами, то вона сприймає це за слабкість. Коли вмикаєш “метод батога”, дівчинка стає більш-менш спокійною.
То як себе взагалі з нею поводити?
Неможливо постійно бути злою! Дитина повинна рости в спокійній і люблячій сім’ї.
Може вона привикла жити в дитячому будинку і не хоче принципово бути в сім’ї?
Наше життя зараз нагадує якийсь фільм жахів. Ми постійно скандалимо, кричимо, щось з’ясовуємо.
Знаю гірку історію своєї колеги. Колись вона взяла з дитячого будинку двох дітей. Вони були рідними братом і сестрою. На той час дівчинці виповнилося 10 років, а хлопчикові – 4 роки.
Колись їх батьків позбавили прав, оскільки вони кожного дня безпробудно пили. Колега навіть перевелася на дистанційну роботу, щоб більше часу проводити разом зі своїми дітьми, щороку вони відпочивали на морі, вони відвідували різноманітні гуртки, всебічно розвивалися.
Сьогодні дівчинці – 13, а хлопчику – 7 років.
Дівчинка неймовірно лінива, її взагалі нічого не цікавить. Школу вона відвідувати не хоче, тільки б гуляла цілими днями, інколи приходить пізно вночі, нічого не хоче пояснювати, краде з дому гроші. Зараз моя колега просто божеволіє. Вона не може спокійно жити, постійно нервується.
І що робити? Невже генетика робить своє?
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Пройшов рівно рік, як ми з дружиною удочерили Аліну. З того моменту наше життя перевернулося з ніг на голову. Ми зрозуміли, що більше не маємо сили з нею впоратися, тому відправили її спочатку на море, а потім одразу в дитячий будинок.
Ми більше не можемо бачитися з нею та спілкуватися. Розірвали договір з причини сімейних непорозумінь.
Важкий досвід для нас обох…
Моя дружина теж не могла впоратися з вихованням прийомної дитини. Ми не думали, що фінал буде настільки гірким для нас.
Коли ми брали Аліну в сім’ю, то хотіли віддати їй всю свою любов, ласку. Ми вважали, що жити дитині буде набагато краще в родині, ніж в дитячому будинку. Але чомусь вона почала оцінювати нашу доброту, як прояв слабкості, нічого не цінувала, лише прагнула командувати і сперечатися…
Особливо мені було боляче за дружину. Я бачив, як вона старається потоваришувати з Аліною, купувала їй нові іграшки, солодощі та красивий одяг. А що було б далі? Це зараз вона маленька дитина, а якби прийшов підлітковий вік, то ми б всі посивіли! Тому нехай повертається туди, де їй добре. Якщо дівчинка не хоче цінувати нашу любов та турботу, то ми не будемо більше нею опікуватися.
Правда, деякі родичі нас не зрозуміли. казали, що ми взяли дитину немов якусь іграшку. Набридла – повернули назад. Але нам байдуже. Хтось взагалі казав, що це великий гріх. Але ми готові спокутувати свою провину, ніж сліпо дивитися на цю ситуацію. Навіщо сподіватися й обманювати себе?
Ви вважаєте, що пара вчинила правильно? Чому?
Людина, яка постійно скаржиться і ниє, забирає твою життєву енергію! Убережи себе від виснаження…
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Чому чорніють кінчики листя у кімнатних рослин та стають сухими
Ефективний відбілювач тканин у домашніх умовах. Про подібне ви навіть не мріяли!
Питання було піднято ще раз – син і невістка приїхали до нас в гості в міську квартиру з нагоди чергового сімейного свята. Я знову категорично заявила, що їм на нашу дачу дорога закрита
Картопляна шкірка — це все, що потрібно для орхідей. Рецепт кращого добрива для пишного цвітіння
Хоч з яблуками, хоч з бананами! М’який, повітряний пиріг на сковороді
Най-най Знак Зодіаку: чим ви кращі за інших?
15 гірких істин про Скорпіона: грубо, але чесно
Психолог розповів, як ми вчимо дітей зраджувати себе. І ця правда болючіша за ляпас
10 кумедних знімків домашніх тварин, які не можуть прожити без улюбленої іграшки
Навіть не уявляю, яким би було моє життя, якби мене не забрали в дитячий будинок
Мій маленький племінник голосно плакав вночі, тому сусіди подзвонили у поліцію
Люди були засмучені, але Манька раптом виринула з-за дивана і позіхнула
Якщо ви хочете тривалих відносин, припиніть робити ці 6 речей
Вийшло дуже круто: люди відтворили дитячі фото
– Ні, він не безхатько. Справді працює в театрі, а ще запросив мене на виставу! Ти знаєш, я обов’язково прийду туди! Я вже декілька років не відвідувала театр
Я рада, що після всього, що я пережила, у мене прокинувся материнський інстинкт. Тепер мені хочеться віддавати своїй донечці всю свою любов
Відсутність відповіді – це теж відповідь, і дуже переконлива
