Я познайомилась з одним хлопцем у популярній соцмережі. Спілкування мені дуже подобалось, проте було одне “але” – його профіль був без жодної фотографій. А попросити надіслати я не наважилась, думала, що це негарно з моєї сторони.
Ми переписувались з ранку до вечора. Здавалося, у нас стільки спільного, відчуття були такі, ніби ми вже давним-давно знали один одного. Він був уважним і турботливим до мене. А потім ми почали розмовляти телефоном. Так через тиждень домовились про зустріч.
Він сказав, що брюнет і одягне темно-синій костюм. А я описала свою фіолетову сукню та сумочку. Мені так кортіло його пошвидше побачити, що я прийшла на пів години раніше у назначене кафе. Замовила капучино і вирішила спокійно почекати.
Раптом я звернула увагу на сусідній столик за яким сидів симпатичний хлопець у такому ж костюмі, що описував Сергій, але перед ним вже стояли готові страви. А за стільцем навпроти була жіноча сумочка і якраз якась дівчина повернулась і сіла там. Він гладив її руку і мило посміхався.
Я помітила, як хлопець взяв телефон і щось клікав, а у той же момент мені прийшло смс: “Я буду за 2 хвилини, почекай мене біля входу в кафе”.
– Я що на ідіотку схожа? – розгнівалась я і, допивши свою каву, пішла геть. – Не збираюся бути чиєюсь іграшкою! Сам сидиш тут з іншою, а мені ще зустрітися пропонуєш.
Дівчина вже підходила до парковки, як хтось смикнув її за руку.
– Ей, ти вирішила втекти від мене? Я що тобі зовсім не сподобався?
Вона розвернулась і побачила перед собою зовсім іншого, але такого ж красивого хлопця у темно-синьому костюмі.
З того часу вони зустрічались мало не щодня. Почуття зростали й вже через кілька місяців дівчина отримала пропозицію руки та серця. А перед входом у РАЦС вона з посмішкою сказала:
– Як добре, що ти мене вчасно наздогнав і зупинив.
Ось такі бувають співпадіння. А ви вірите в збіги?
