Моя сестра скоро мала народжувати. Ми всі знали, що у день виписки її забере чоловік. Та мені задзвонив телефон:
– Привіт! Нас вже виписали – я хотіла привітати її, але вона мене перебила. – Зможеш забрати нас? Віктор трубки не бере!
Я не мала з ким залишити свого маленького сина і взяла його з собою. Такою розчарованою, як тоді я свою сестру ще не бачила. Ми поїхали спочатку за продуктами, а потім у їхню квартиру.
Відчиняємо двері, а нам прямо в обличчя хвиля морозяного повітря. Грудень надворі, а всі вікна навстіж відчинені й чоловіка немає вдома. Іра була в шоці. В неї аж все горіло всередині. Та вона зібрала необхідні речі й вирішила поїхати до мами.
Через деякий час об’явився і чоловік. Виявилось він так святкував народження сина, що напився і заснув. Та просто так вибачати сестра його не стала. Вже надто сильно її образив його вчинок. Віктор щодня приходив до неї й молив пробачити. Вона вперто стояла на своєму, а вночі плакала від всього. Навіть заявила, що подасть на розлучення.
– Як це так? Обіцяти приїхати й не дотримати слова! А що далі буде?
Свекруха тільки масла у вогонь підливала.
– Що тут такого? Ну вирішив відсвяткувати! Він же так тішився дитині, це нормально! Нащо зразу розлучатися?
Ну і не дивно, якщо його мама в тому переконана, то і синок думає, що нічого страшного. Тоді сестра висказала їй все, що про неї думає!
Так тривало два місяці. Віктор все ще приходив миритися і йому таки вдалося розтопити серце дружини. Вона повернулася до їхньої квартири. Сину вже скоро виповниться рочок. З того часу свекруха більше не пхає свого носа, а чоловік ні краплі алкоголю не випив. Сім’я була на першому місці, він добре засвоїв цей урок.
Якось сестра зізналася, що вдячна долі за той випадок. Тепер чоловік душі в ній не чаїть і свекруха стала “шовковою”.
А як би ви вчинили на місці дівчини?
